Народного депутата від «Слуги народу», представницю парламенту у КСУ Ольгу Совгирю, 27 липня Верховна Рада України призначила суддею Конституційного Суду.
Як зазначив нардеп Ярослав Железняк, за - 293 депутати.
«(І на рейтинговому голосуванні вона набрала 292)
По фракціях:
СН - 220
ЕС - 0
Батьківщина - 0
Платформа за життя та мир - 15
За майбутнє - 14
Голос - 0
Довіра - 18
Відновлення України - 14
Позафракційні - 12
На питання про складання мандату до голосування за призначення Ольга Володимірівна заявила, що вчора написала заяву у апарат ВРУ про складання мандату. Тобто на день призначення мала представницький мандат», - зауважив Ярослав Железняк.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Ольга Совгиря претендувала на КСУ та отримала рекомендацію Комітету Верховної Ради ще півтора роки тому. Проте парламент так і не розпочав її призначення. І річ зовсім не у професійних чи особистих якостях пані Совгирі, а у тому, які вимоги ставлять перед Україною міжнародні партнери.
Комітет Верховної Ради з питань правової політики ще 3 лютого 2021 року рекомендував парламенту розглянути кілька кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. Загалом на конкурс до КСУ подали документи п'ять кандидатів від різних політичних фракцій та груп. Усі вони отримали рекомендації Комітету.
Фаворитом була кандидат від «Слуги народу», представник ВР у Конституційному Суді Ольга Совгиря, відома також публічною критикою діяльності чинного складу Конституційного Суду.
Втім, юридично Верховна Рада зіткнулася із однією проблемою, на яку звернула увагу й Венеційська комісія.
Справа у тому, що зараз у Законі про КСУ прописано, що суддею Конституційного Суду не може бути призначено на посаду особу, яка на день призначення:
- є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі, або бере участь у політичній діяльності;
- є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
- бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
Тобто народний депутат не може бути призначений на посаду судді КСУ, не склавши попередньо свій мандат, оскільки це суперечить критерію політичної нейтральності.
22 березня 2021 року Венеційська комісія оприлюднила свій висновок на законопроект 4533 про конституційну процедуру. Зокрема, вона розкритикувала норму, якою було запропоновано дозволити чинним депутатам претендувати до Конституційного Суду, та рекомендувала обирати суддів КСУ за участю міжнародних експертів, повторивши тези свого попереднього висновку.
Однією із пропозицій законопроекту 4533 було дозволити чинним депутатам, які претендують на крісло судді Конституційного Суду, не складати свій представницький мандат народного депутата перед призначенням на посаду судді.
Так, із статті 11 Закону «Про Конституційний Суд України», яка регулює вимоги до судді Конституційного Суду, пропонувалося прибрати заборону діючим депутатам бути призначеними суддею КСУ.
На думку заступника голови Комітету, народного депутата від «Слуги народу», представниці парламенту в КСУ Ольги Совгирі, як вона раніше коментувала «Судово-юридичній газеті», «зради» у цьому немає (докладніше тут).
Але Венеційська комісія мала іншу думку.
«Ця поправка дасть змогу призначати активного члена уряду чи парламенту. Це суперечило б меті статті 11(3), яка потребує політичного нейтралітету для суддів Конституційного Суду.
Венеційська комісія рекомендує виключити пункт 6(5)(d) Законопроекту «Прикінцеві положення» 4533 та суворо дотримуватись заборони на призначення активних членів парламенту суддями Конституційного Суду», - наголошується у Висновку ВК.
«Замість цього положення Комісія рекомендує реалізувати – можливо, в окремому законодавстві – свою рекомендацію з невідкладного висновку CDL-AD (2020) 029 щодо створення контрольного органу з міжнародним компонентом для кандидатів до Конституційного Суду.
У своєму терміновому висновку CDL-AD (2020) 039 Венеційська комісія рекомендувала створити «орган з відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду з міжнародним компонентом, який міг би включати міжнародних експертів з прав людини та участь громадянського суспільства, щоб гарантувати моральні та професійні якості кандидатів», – наголошує Венеційська комісія у своєму висновку.
Автор Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
