Кабмін та інші органи державної влади, які не зареєстровані як юридичні особи, звільнять від обов’язку реєструватися в Електронному суді задля обміну з судом процесуальними документами. Також такі органи не повинні будуть вказувати у позовних заявах чи апеляційних скаргах свій ідентифікаційний код.
Відповідний законопроект 10087-1 народного депутата від «Слуги народу» Павла Павліша Верховна Рада готується схвалити в цілому як закон. Комітет з питань правової політики надав відповідну рекомендацію.
Закон вносить зміни до іншого нещодавно ухваленого закону №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах. Ідея обов’язкової реєстрації органів влади в Електронному суді зокрема полягала у тому, щоб зобов’язати їх листуватися із судом в електронній формі, витрачаючи менше часу та бюджетних коштів. Наприклад, ухвала суду мала б не чекати відправки Укрпоштою, а автоматично потрапляти до чиновників через базу єдиних електронних адрес. В цілому, ідея зобов’язати держоргани обмінюватися документами із судом в електронному вигляді обговорюється вже десятки років, але віз і нині там.
Однак, якщо спочатку депутати передбачили у Законі №3200-IX, що усі органи державної влади та інші державні органи мають з 18 жовтня 2023 року зареєструватися в Електронному суді для того, аби мати можливість брати участь у судових справах, то рекомендованим до прийняття законопроектом Павла Павліша пропонується скасувати такий обов’язок для тих органів влади та інших держорганів, які не є юридичними особами.
Нагадаємо, що не є юридичною особою, наприклад, Кабінет Міністрів України (юридичною особою є секретаріат КМУ). Тож, для Кабміну та інших органів влади, які дивним чином не є юридичними особами, не буде обов’язку реєструватися в Електронному суді, на відміну, наприклад, від органів місцевого самоврядування, нотаріусів чи приватних виконавців.
Так, відповідно до пропонованих змін в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами з судом:
- адвокати,
- нотаріуси,
- державні та приватні виконавці,
- судові експерти,
- органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи,
- їх територіальні органи,
- органи місцевого самоврядування,
- інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України (пропонується скасувати такий обов’язок для іноземних компаній).
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Також пропонується звільнити органи державної влади або інші державні органи, не зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, від обов’язку зазначати ідентифікаційний код в позовних заявах, апеляційних скаргах тощо.
Змінами про ЦПК, ГПК та КАСУ передбачено, що якщо Кодексом встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованими за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою, яка діє від імені такого органу, звільняється від обов’язку зазначення таких відомостей стосовно себе.
Павло Павліш запропонував цю зміну, посилаючись на ухвалу Великої Палати Верховного Суду.
Проблема у тому, що Велика Палата Верховного Суду 30 травня 2023 року залишила без руху апеляційну скаргу представника Верховної Ради України в справі № 990/41/23 за позовом нардепа до Верховної Ради.
Як вказала ВП ВС в ухвалі, представник парламенту в апеляційній скарзі не вказав ідентифікаційний код Апарату Верховної Ради України як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій. Відповідно, на думку Комітету, такий обов’язок варто скасувати.
Слід зауважити, що проект Павла Павліша є фактично ідентичним (за винятком доповнення про ідентифікаційний код) до проекту 10087, який спершу реєстрував голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов. На його думку, суб’єкти влади, які не є юридичними особами, «з огляду на особливості свої діяльності та статусу не мають можливості отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету, а чинне Положення не передбачає можливості реєстрації у інший спосіб».
«Згідно з чинним законодавством України органи державної влади та інші державні органи, які не зареєстровані як юридичні особи, не можуть звернутися за отриманням кваліфікованого підпису, бо вони не мають відповідного статусу. У зв’язку із вищевикладеним, покладення на зазначених суб’єктів обов’язку реєстрації в ЄСІТС може бути передчасним», вказував Денис Маслов.
Разом з тим, не досить зрозуміло, чому є необхідність саме змінювати Закон, і не можна змінити інші акти, надавши цим органам державної влади та іншим державним органам, які не зареєстровані як юридичні особи, можливість отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету.
Народний депутат, член Комітету Роман Бабій пояснив, в чому полягають пропоновані зміни.
«Про вчорашнє засідання комітету. Розглядали нещодавно зареєстрований законопроект №10087 та альтернативний до нього №10087-1.
Перший з них передбачає скасування обов’язку реєструвати кабінети в електронній судовій системі ЄСІТС органам влади, що не є юридичними особами, та іноземним юрособам.
Причина – ці учасники не можуть зареєструвати електронний кабінет через відсутність можливості отримати КЕП (кваліфікований електронний підпис), бо не мають ідентифікаційного коду з Єдиного держреєстру юросіб.
Альтернативний додатково до цього пропонує додати норму у всі процесуальні кодекси, за якою держоргани без статусу юрособи не зобов'язані вказувати ідентифікаційний код у процесуальних документах, а посадові особи таких органів не вказують ідентифікаційний номер чи серію та номер паспорту.
Чому поспішаємо? Бо з 18 жовтня набере чинності Закон (колишній №7574-д), що розширює коло учасників судових справ, зобов'язаних мати електронний кабінет в ЄСІТС, та вводить негативні наслідки невиконання цього обов'язку - припинення руху процесуальних документів. Якщо у сторін на цей момент не буде технічної можливості зареєструвати електронний кабінет, незважаючи на її бажання, це буде дуже поганою історією.
В результаті дискусій комітет рекомендував прийняти №10087-1 в першому читанні та в цілому, але в комітетській редакції.
Положення основного законопроекту про винятки з обов'язку реєстрації залишилися. Додалася норма, що зобов'язує реєструвати електронні кабінети територіальні органи органів державної влади, які не мають статусу юрособи, але зареєстровані в Єдиному держреєстрі юросіб як відокремлені підрозділи.
До речі, ДСА розробила механізм, за яким вже зареєстровано електронні кабінети деяким територіальним органам держвлади без ідентифікаційного коду. Згодом за таким механізмом свій електронний кабінет матиме і Кабмін.
Додаткові положення альтернативного законопроекту трохи модифікували - посадові особи органів державної влади без статусу юрособи не вказують свій власний ідентифікаційний номер у випадках, коли діють від імені такого органу», зазначив Роман Бабій.
Втім, питання, чому все ж для Кабміну та інших органів влади, які не є юридичними особами, протягом багатьох років не можна забезпечити технічну можливість реєструватися в Електронному суді – залишається відкритим.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
