Як раніше писала «Судово-юридична газета», 15 квітня Європейська комісія схвалила запропонований урядом України План Ukraine Facility, яким визначаються умови отримання 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги на 2024-2027 роки. Більша частина коштів – 33 млрд євро будуть надані у вигляді кредитів і 17 млрд євро – у вигляді безповоротної допомоги, тобто, грантів.
Отже, Україна взяла на себе зобов’язання перед ЄС щодо виконання низки реформ, за що буде отримувати кредити та гранти. Якщо Україна допустить серйозну корупцію чи шахрайство, європейські інституції мають поставити питання не лише про припинення виплат, а й про повернення коштів.
Загалом План визначає 69 реформ і 10 інвестицій, розбитих на 146 якісних і кількісних показників. Реформи, запропоновані в рамках Плану щодо України, охоплюють 15 сфер, включаючи судову систему та боротьбу з корупцією.
Після позитивної оцінки Єврокомісії країни-члени ЄС мають один місяць, щоб ухвалити імплементаційне рішення. Ухвалення такого рішення дозволить Єврокомісії виділити до 1,89 мільярда євро попереднього фінансування, доки не почнуться регулярні виплати, пов’язані з впровадженням реформ та інвестиційними показниками в рамках Плану щодо України.
Щоб забезпечити захист фінансових інтересів ЄС, План щодо України забезпечено належною основою для прозорості, аудиту та контролю. Крім того, незалежна Ревізійна рада, яка буде створена в травні 2024 року, допомагатиме Єврокомісії у запобіганні будь-якому неправильному управлінню коштами Союзу. Як вже було сказано, Регламент щодо введення фінансового інструменту Ukraine Facility передбачає право Єврокомісії зменшувати підтримку і відшкодовувати будь-яку суму, або вимагати дострокового повернення позики, у випадках серйозних порушень, шахрайства, корупції чи конфлікту інтересів, що впливають на фінансові інтереси ЄС, які не були виправлені Україною.
Принцип «кошти в обмін на реформи» максимально чітко прописаний у додатках до рішення Єврокомісії про схвалення Плану.
Наприклад, четвертий внесок від ЄС, який має надійти у 1 кварталі 2025 року, складатиме у загальній сумі 4,77 млрд євро. З них – безповоротна підтримка 500 млн євро і кредити – 4,27 млрд євро. Загальна кількість кроків для отримання цього внеску – 16.
Серед цих 16 кроків для отримання коштів – збільшення штату Вищого антикорупційного суду.
Шостий внесок має за планом надійти Україні у 3 кварталі 2025 р. за умови зокрема створення Вищого адміністративного суду (загалом Україна тут має виконати 12 кроків). Загальна сума шостого внеску складе 2,65 млрд євро, з яких безповоротна підтримка 300 млн євро, а кредит 2,35 млрд євро.
«Судово-юридична газета» проаналізувала, яких реформ від України у сфері судової системи та антикорупції вимагатиме План.
Боротьба з корупцією та відмиванням грошей
Реформа 1. Розвиток інституційної спроможності антикорупційної системи.
Реформа має три кроки.
По-перше, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) надається можливість збільшити чисельність з 10% до 15% від чисельності Національного антикорупційного бюро.
По-друге, призначено нового голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
По-третє, кількість суддів та апарату Вищого антикорупційного суду (ВАКС) збільшено на 60% і на 40% відповідно.
Очікується, що реформу завершать до 1 кварталу 2025 року.
Реформа 2. Удосконалення законодавчої бази для більш ефективної боротьби з корупцією
Загальною метою реформи є зміцнення ключових антикорупційних інституцій та оптимізація кримінального провадження для підвищення їх ефективності, у тому числі у справах про корупцію на високому рівні, з одночасним запобіганням випадкам процесуальних зловживань і неправомірного втручання. Реформа також усуває недоліки, пов’язані з поверненням активів та управлінням ними на інституційному та процедурному рівнях.
Реформа складається з чотирьох кроків.
По-перше, набирають чинності зміни до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу. Змінене законодавство:
- вдосконалює положення, що регулюють угоди про визнання винуватості;
- скасовується строк досудового розслідування з моменту реєстрації кримінального провадження до повідомлення про підозру
- дозволяється одноособово розглядати окремі справи суддею Вищого антикорупційного суду.
По-друге, ухвалено нову Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму на період після 2025 року.
По-третє, прийнято план заходів щодо реалізації Стратегії повернення активів на 2023-2025 роки.
По-четверте, набуває чинності закон про реформування Агентства з питань повернення та управління активами (АРМА).
Очікується, що реформа буде завершена до 2 кварталу 2026 року.
Реформа 3. Заходи протидії відмиванню грошей
Метою цієї реформи є подальше приведення законодавчої бази України у відповідність із acquis ЄС та стандартами FATF, а також створення ефективної системи боротьби з відмиванням грошей в Україні для кращої боротьби з економічною злочинністю та покращення загального бізнес-клімату в Україні.
Реформа має три кроки. Спочатку проводиться чергова Національна оцінка ризиків.
По-друге, набуває чинності законодавство щодо єдиного реєстру банківських рахунків фізичних та юридичних осіб відповідно до стандартів ЄС, внесення змін до законодавства України у сферах оподаткування, банківської діяльності, боротьби з відмиванням грошей, ринку капіталу та платіжних послуг .
По-третє, впроваджується необхідне програмне та апаратне забезпечення для Єдиного реєстру банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Очікується, що реформа буде завершена до 2 кварталу 2027 року.
Підвищення підзвітності, чесності та професіоналізму судової влади.
Крок – заповнення принаймні 20% вакансій суддів. Строк виконання – 3 квартал 2025 року.
Очікуваний результат: Принаймні 20% вакансій суддів, наявних станом на 16 жовтня 2023 року (загальна кількість 2205 посад), заповнено на основі зміненого законодавства, яке включає такі елементи:
- спрощення етапів відбору та скорочення обов'язкових періодів підготовки суддів;
- послідовне застосування чітких та належним чином оприлюднених критеріїв оцінювання та методології оцінки професійної компетентності та доброчесності кандидатів на посаду судді;
- залучення Громадської ради доброчесності до оцінки доброчесності кандидатів у судді, коли цього вимагає закон.
Крок – створення нового суду для розгляду адміністративних справ. Строк виконання – 3 квартал 2025 р.
Очікуваний результат: Створено новий суд для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, який складається з першої та апеляційної інстанцій і судді якого обираються після надійної перевірки доброчесності та професійності із залученням незалежних експертів.
Крок – вирішення 20% старих дисциплінарних справ, не розглянутих станом на кінець 2023 року. Строк виконання – 4 квартал 2025 року.
Очікуваний результат: 20% старих дисциплінарних проваджень (скарг), не розглянутих станом на 31 грудня 2023 року, вирішуються за участю Служби дисциплінарних інспекторів та на підставі критеріїв пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг, передбачених п. 13.7. Регламенту Вищої ради правосуддя (зі змінами від 21.11.2023 р. № 1068/0/15-23), який оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Крок – завершення кваліфікаційного оцінювання (перевірки) 50 % суддів, які станом на 30 вересня 2016 року ще мали його пройти. Строк виконання – 4 квартал 2025 року.
Очікуваний результат: завершено кваліфікаційне оцінювання (перевірку) щодо 50% суддів, які ще мали його пройти станом на 30 вересня 2016 року в установленому порядку та із залученням Громадської ради доброчесності.
Крок – набуття чинності законодавством про перегляд декларацій доброчесності суддів та процесу їх перевірки. Строк виконання – 2 квартал 2025 р.
Очікуваний результат: набрання чинності законами та положеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та процесу їх перевірки. Акти зосереджені на таких основних сферах:
- роз'яснення змісту декларацій доброчесності та підстав для початку перевірки;
- розширення періоду перевірки;
- удосконалення процедури перевірки шляхом конкретизації механізмів та строків перевірки, визначення прав та обов’язків осіб та організацій, які беруть участь у процесі перевірки, роз’яснення правових наслідків перевірки.
Також є кроки стосовно реформи прокуратури.
Крок – набуття чинності законодавством, яке уможливить прозорий і заснований на заслугах відбір прокурорів керівного рівня. Строк виконання – 1 квартал 2026 р.
Це законодавство зосереджено на таких основних сферах:
- чіткі критерії оцінки, включаючи професійну компетентність та чесність/етичність;
- прозора, конкурентна та меритократична процедура відбору, що включає надійну перевірку професіоналізму та доброчесності;
- посилення інституційної спроможності та повноважень прокуратури та органів місцевого самоврядування, зокрема Ради прокурорів, щодо добору прокурорів на керівні посади.
Крок – набуття чинності законодавством про вдосконалення дисциплінарної системи прокурорів та посилення повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Строк виконання – 3 квартал 2026 р.
Удосконалена правова та інституційна база, спрямована на впровадження рекомендацій GRECO, зосереджена на таких основних сферах:
- конкретизація дисциплінарних проступків, пов'язаних з поведінкою прокурорів та дотриманням ними етичних стандартів, та розширення переліку доступних дисциплінарних стягнень для підвищення їх пропорційності та ефективності;
- внесення змін до положень про склад КДКП для забезпечення того, щоб більшість місць займали прокурори, обрані їхніми колегами, та проведення незалежної та об’єктивної процедури попереднього відбору всіх кандидатів у члени КДКП, яка включає перевірку їх доброчесності;
- підвищення ефективності дисциплінарного провадження шляхом продовження строків давності.
Також до розділу про судову систему входить реформи неплатоспроможності та виконання судових рішень, метою якої є вдосконалення процедур банкрутства та примусового виконання шляхом приведення відповідного законодавства у відповідність із acquis ЄС.
Реформа має п'ять кроків. По-перше, набуває чинності законодавство про вдосконалення режиму банкрутства, запровадження системи запобігання банкрутству та інструменту раннього попередження для юридичних осіб та підприємців відповідно до acquis ЄС. По-друге, законодавство для запровадження спрощеної процедури неплатоспроможності для мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) відповідно до acquis ЄС. По-третє, набирає чинності закон про примусове виконання судових рішень за грошовими та негрошовими зобов’язаннями та подальшу цифровізацію виконавчого провадження. По-четверте, починає працювати оновлена ІТ-система для полегшення процесу примусового виконання зобов’язань, відстеження активів боржників, блокування банківських рахунків і повернення боргів.
По-п’яте, запрацює система збору даних про виконання судових рішень.
Очікується, що реформа буде завершена до 2 кварталу 2026 року.
Також не забули про цифровізацію судової системи. Реформа має один крок, який передбачає заміну та/або модернізацію модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), впровадження нових ІТ-систем. Очікується, що реформу завершать до 4 кварталу 2027 року.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
