Державну аудиторську службу наділили статусом Служби координації боротьби із шахрайством в рамках отримання Україною 50 млрд євро за інструментом Ukraine Facility. Вона буде організовувати взаємодію з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Відповідні зміни вніс Кабінет міністрів постановою від 6 вересня 2024 р. №1031.
Нові повноваження Аудитслужба отримала для реалізації Рамкової угоди між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility. Раніше «Судово-юридична газета» писала, що передбачає ратифікована Угода (законопроект 0276).
Це означає, що Держаудитслужба, відповідно до Рамкової угоди, буде співпрацювати та надавати інформацію про шахрайство, корупцію та будь-яку іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси ЄС.
Також Кабмін цією постановою затвердив Порядок реалізації механізму міжвідомчої взаємодії Державної аудиторської служби як Служби координації боротьби із шахрайством щодо організації взаємодії з OLAF.
Відповідно, Аудитслужба має сприяти здійсненню OLAF заходів щодо проведення адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) на території України та може залучати суб’єктів взаємодії у межах їх повноважень до проведення таких адміністративних розслідувань. Також вона приймає спільні документи з Офісом Генерального прокурора з метою реалізації положень цього Порядку.
Також Уряд вніс зміни до Положення про Державну аудиторську службу України.
Так, у п. 17-1 Положення уточнили, що Держаудитслужба бере участь у проведенні адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) з метою захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства з коштами ЄС, корупції та будь-яких інших порушень на території України.
Також Кабмін встановив, що Державна аудиторська служба забезпечує здійснення розгляду звернень (заяв, скарг тощо) та надання роз’яснень щодо питань боротьби із шахрайством з коштами ЄС, корупцією та будь-якими іншими порушеннями, що впливають на фінансові інтереси ЄС.
Як відомо, План реформ для України Ukraine Facility передбачає, що наша держава отримає від ЄС 50 мільярдів євро до 2027 року за умови успішного виконання пунктів Плану. Більша частина з цих коштів – кредити.
Україна, відповідно до Рамкової угоди, зобов'язується забезпечити високий рівень прозорості використання коштів. Як раніше писала «Судово-юридична газета», відповідно до цієї Угоди європейські інституції мають право ставити питання не лише про припинення виплат, а й про повернення коштів.
Ратифікована 6 червня парламентом Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (законопроект 0276) передбачає, що слідкувати за тим, як Україна витрачає кошти ЄС на реформи, буде спеціальний «ревізор».
Європейська комісія 17 червня опублікувала рішення №2024/1697 про створення Аудиторської ради для контролю за використанням коштів в рамках виконання Україною програми фінансування за Планом Ukraine Facility.
Також слід зауважити, що 9 вересня Президент підписав закон 3904-IX «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в програмі Союзу щодо боротьби із шахрайством» (законопроект 0281).
Дана угода зокрема визначає, що Єврокомісія та Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) уповноважені на проведення адміністративних розслідувань, включно з виїзними перевірками та інспекціями на території України.
Розслідування, включаючи виїзні перевірки та інспекції можуть проводитися в приміщенні будь-якої фізичної особи, яка проживає в Україні або будь-якої юридичної особи, яка створена в Україні і отримує фінансування від ЄС, а також будь-якої третьої сторони, залученої до використання коштів ЄС, котра проживає або створена в Україні.
Виїзні перевірки та інспекції готуються і проводяться Єврокомісією у тісній співпраці з компетентним органом України, уповноваженим Урядом.
Прикметно, що, як писала «Судово-юридична газета», ще до офіційного отримання статусу Служби координації боротьби із шахрайством, 31 липня, голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва надіслала до РСУ і до Верховного Суду лист, в якому повідомила, що на Аудиторську службу покладено повноваження з контролю за використанням коштів, які надходять через механізм підтримки по програмі Ukraine Facility (план проведення у найближчі роки більш ніж 200 реформ, погоджених Урядом з ЄС), зокрема щодо реформи судової влади та забезпечення судової діяльності.
Оскільки суди є бюджетними установами, то на думку Державної аудиторської служби, суди є підконтрольними органам державного фінансового контролю.
У зв’язку з цим, Алла Басалаєва попередила РСУ про те, що недопущення Аудитслужби до проведення заходів державного фінансового контролю в судах, призведе до потреби інформування низки європейських структур – Аудиторської Ради Ukraine Facility (буде знаходитися в Брюсселі), національного координатора Програми та Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF).
При цьому вона попередила, що «перешкоджання діяльності органів державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у їхній роботі є кримінально караним діяннями відповідно до статті 351-1 Кримінального кодексу».
Втім, з огляду на те, що судова гілка влади все ж таки є незалежною від інших гілок влади, виникає питання, де закінчується контроль за коштами ЄС і починається тиск на судову гілку влади. Адже фактично, як писала «Судово-юридична газета», Аудитслужба повертається до практики Контрольно-ревізійного управління зразка 2011 року, і ані Рахункова палата, ані Мінфін не контролюють, що саме та як перевіряє Служба.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
