Міністерство цифрової трансформації висловило низку суттєвих зауважень до законопроекту про тотальний відеонагляд за громадянами.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», в Україні збираються ввести систему відеонагляду за громадянами і звірки їх даних для ідентифікації – у тому числі про місце проживання. Так, громадян через систему відеонагляду будуть ідентифікувати на підставі набору біометричних даних та такої інформації про особу, як ім’я, дата народження, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання чи перебування, відцифрований образ обличчя, номер картки платника податків.
Також можна буде відслідкувати транспортні засоби. З огляду на введення можливості обмежити ухилянтів від мобілізації у праві керування авто, може бути дієвим засобом для пошуку їх транспортних засобів.
Повернення до розгляду відповідного законопроекту 11031 анонсував Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Нагадаємо, у лютому 2024 року проект зареєстрували нардепи від фракції «Слуга народу» В’ячеслав Медяник, Максим Павлюк, Сергій Кузьміних, Олександр Бакумов та інші. Від має назву «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки».
Які зауваження висловили у Мінцифри
Як вказує Міністерство цифрової трансформації, ч. 1 статті 13 проекту пропонується визначити максимальний строк зберігання та обробки персональних даних в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки, необхідний для обробки таких даних, що становитиме не більше 15 років.
Системний аналіз положень Закону «Про захист персональних даних» вказує на необхідність передбачення ненадмірності обробки персональних даних, а також справедливого визначення балансу між публічним та приватним інтересом.
«Водночас, проектом закону не визначено чітко мети зберігання протягом відповідного строку, і його ухвалення в поточній редакції може призвести, серед іншого, до надлишкового накопичення персональних даних та надмірності їхньої обробки, що можуть мати негативні наслідки для роботи системи загалом та нести ризики порушення принципів захисту персональних даних» - зауважили у Мінцифри.
Положеннями статті 14 проекту пропонується визначити права фізичних осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, відомчих систем відеомоніторингу підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) та фізичних осіб, які повністю або частково здійснюють відеомоніторинг публічних місць.
«Звертаємо увагу на відсутність інформації щодо порядку видалення або знищення персональних даних.
Додатково звертаємо увагу на необхідність вивчення досвіду інших країн для впровадження відповідної системи. Зокрема, виходячи з наявної практики США, система відеомоніторингу стану публічної безпеки може хибно ідентифікувати особу, у зв'язку з чим персональні дані, зібрані помилково, підлягають видаленню за зверненням суб'єкта персональних даних.
Окрім того, зважаючи на зазначену практику та ризики помилкової ідентифікації суб’єкта персональних даних, а також враховуючи національне законодавство, яке регламентує здійснення кримінальних процесуальних дій, вважаємо за необхідне попередити випадки доказування винуватості особи, які ґрунтуватимуться виключно на даних, зібраних системою відеомоніторингу стану публічної безпеки» - зазначили у відомстві.
Крім того, статтею 12 проекту пропонується передбачити, що захист персональних даних в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки повинен відповідати Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, Додатковому протоколу до Конвенції стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних, Загальному регламенту захисту персональних даних GDPR (General Data Protection Regulation), прийнятому у державах ЄС, а також законодавству у сфері захисту інформації.
Разом з тим, Мінцифри звернуло увагу, що Загальний регламент захисту персональних даних GDPR наразі не імплементований в Україні. «Водночас, робота з його імплементації триває, зокрема, у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про захист персональних даних» 8153 від 25.10.2022. Відтак, звертаємо увагу на недоцільність посилання на відповідність законопроекту GDPR з метою забезпечення захисту персональних даних в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки до його імплементації та приведення у відповідність законодавства України» - зауважили у міністерстві.
З урахуванням вищенаведеного, законопроект, на думку Мінцифри, потребує доопрацювання.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
