Станом на липень 2024 року чисельність населення України на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, становить 31,1 млн осіб. У грудні 2001 року українців було 48,5 млн. Відповідні дані наведено у Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, яку схвалив Кабмін розпорядженням від 30 вересня 2024 р. № 922-р.
Автори Стратегії називають серед причин швидкого скорочення населення «високий рівень передчасної смертності, передусім чоловіків, пов’язаної із масовою зайнятістю в шкідливих і небезпечних умовах, потраплянням у дорожньо-транспортні пригоди, зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами та тютюнопалінням, недостатністю інформування населення щодо безпеки виробництва та правил охорони праці та щодо навичок здорового способу життя, необережним поводженням із вибухонебезпечними предметами».
«Іншим вагомим проявом демографічної кризи в Україні є надмірна передчасна (до 65 років) смертність, насамперед чоловіків.
Середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні у 2020 році становила 71,35 року (міська місцевість 71,83 року, сільська — 70,32 року). У ЄС цей показник становив 80,4 року.
Головними чинниками надмірної смертності українців є:
- поширеність зайнятості в шкідливих та небезпечних умовах,
- нехтування стандартами здорового способу життя,
- неправильне харчування,
- недостатність рухової активності, значною мірою пов’язаної з обмеженим доступом до відповідної інфраструктури,
- пізнє реагування на проблеми із здоров’ям,
- нехтування факторами ризику на дорогах,
- відмова від профілактичних оглядів та вакцинації,
- несприятлива екологічна ситуація.
Особливо гострими є проблеми доступності до медичних, реабілітаційних та рекреаційних послуг для жителів невеликих населених пунктів» - йдеться у документі.
Також автори наводять статистику, що за офіційними даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок ДТП загинуло 3053 особи, травмувалося 29 502 особи. При цьому перевищення швидкості є порушенням, яке становить найбільшу небезпеку для життя людини.
«За даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році перевищення швидкості стало причиною смерті 1716 людей. Це становить майже 56% випадків усіх смертей на дорогах» - зауважують автори документу.
Також наводяться дані Держстату, за якими чисельність наявного населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 р.) становила 48,5 млн. осіб.
За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, на 1 січня 2022 р. чисельність населення України становила 42 млн. осіб, на липень 2024 р. — 35,8 млн. осіб, у тому числі на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, — 31,1 млн. осіб.
Автори Стратегії вказують, що кризі сприяє низький рівень народжуваності.
Так, у 2020 році (напередодні відчутних наслідків в Україні пандемії) сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,22 на одну жінку проти 1,53 у 2012 році, що майже вдвічі нижче за його показник, який забезпечує просте відтворення населення (2,2). За період збройної агресії через безпекові ризики, невизначеність щодо майбутнього, розділення сімей тощо цей показник став нижче 1.
Ще одним фактором є «погіршення стану здоров’я населення через недостатню ефективність заходів залучення населення до здорового способу життя, неготовність звертатися для діагностики та підтримки здоров’я до системи медичної допомоги, недостатню профілактику захворювань, численні стреси».
Також серед факторів масова вимушена еміграція населення і незаконне вивезення громадян України за кордон.
Автори стратегії констатують, що станом на 1 січня 2022 р. частка осіб у віці 60 років і старше становила 24,8 відсотка, що спричиняє додаткові потреби в медичних і соціальних послугах, зумовлює значне навантаження на публічні фінанси та працююче населення.
«З урахуванням викладених викликів і загроз, дія яких продовжуватиметься і після завершення бойових дій або припинення чи скасування воєнного стану в Україні, чисельність населення України, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн. осіб, а до 2051 року — до 25,2 млн. осіб. Прогнозування чисельності населення ускладнюється через відсутність необхідних статистичних даних, зокрема через неможливість обліку демографічних показників на тимчасово окупованих територіях, багатоваріантність сценаріїв перебігу воєнних подій» - вказують автори документу.
Оскільки серед осіб, які були вимушені виїхати за межі України внаслідок збройної агресії, значну частину становлять діти та підлітки, їх неповернення призведе до непоправних демографічних втрат, подальшого погіршення і без того несприятливої демографічної ситуації та зниження демографічного потенціалу України.
Ситуація ускладнюється тим, що частина українських сімей після припинення або скасування воєнного стану та обмежень на виїзд може возз’єднатися за межами України: жінки, які матимуть прийнятну роботу і житло, мотивуватимуть своїх чоловіків до переїзду. Водночас імовірне збільшення кількості розлучень зменшуватиме шанси на повернення жінок.
За даними Центру економічної стратегії, станом на січень 2024 р. планували повернутися в Україну 52,5% опитаних, не планували — 7,3%, 15,8% — скоріше не планували повертатись, 24,5% — вагались з відповіддю, але реальна кількість українців, що залишаться за кордоном, може становити від 1,3 млн. до 3,3 млн. осіб залежно від подальшого розвитку ситуації: чим довше триватиме збройна агресія, тим менша частка осіб, які були вимушені виїхати за межі України внаслідок збройної агресії, повернеться на Батьківщину.
«Найважливішим чинником зниження рівня смертності та збереження людських життів є припинення воєнних дій на території України. Але досвід інших країн показує, що після завершення війни рівень смертності може не відразу повернутися на довоєнний рівень, і навіть за таких умов це не означає подолання тих факторів передчасної смертності, які були поширені в Україні до лютого 2022 року» - констатують автори.
Зазначимо, що Кабмін також затвердив операційний план заходів з реалізації у 2024—2027 роках Стратегії і доручив Мінсоцполітики у місячний строк розробити і подати проект плану заходів з реалізації у 2024—2027 роках Стратегії.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
