Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроектів про заміну прожиткового мінімуму, який наразі є базою для розрахунку окладів різних посадовців, суддів, прокурорів тощо, на орудну величину. Фактично пропонується відв’язати оклади «бюджетників» від прожиткового мінімуму, аби його зростання не провокувало зростання окладів посадовців.
Ініціаторами виступила група народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Загалом – підписи під відповідними законопроектами 13466, 13467, 13468, 13469 поставили більше 100 народних обранців, серед яких голова соціального комітету Ради Галина Третьякова та голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Планується, що зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.
Розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів має щорічно встановлюватись у законі про держбюджет за поданням Кабміну. При цьому уряду доручається забезпечити розрахунок розміру орудної величини у проекті закону про держбюджет на 2026 рік на рівні не менше 3470 грн.
Хоча назва базової величини – «орудна» – нова, але сама ідея про відв’язку окладів від прожиткового мінімуму озвучувалася Галиною Третьяковою кілька років тому. Про це неодноразово писала «Судово-юридична газета».
Більше того, 2 червня 2021 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект 3515, який, як пояснювала тоді Третьякова, потрібен тому, що коли хочуть підняти прожитковий мінімум, то одночасно піднімаються й заробітні плати. «Тому, коли ми піднімаємо прожитковий мінімум, зростають зарплати. У нас сьогодні фінансова пастка. Ми не можемо збільшувати прожитковий мінімум, оскільки є така прив'язка. Держава сьогодні не може собі цього дозволити», – пояснювала тоді Третьякова.
Прикметно, що вона також тоді зауважила, що «не хоче, щоб у суспільства були ілюзії, що цей законопроект підвищує прожитковий мінімум. Він лише створює основи для такого підвищення».
Про те, що будуть готувати новий закон, яким зарплати держслужбовців планують відв’язати від прожиткового мінімуму, у березні 2025 році казав і народний депутат від фракції «Слуга народу» Віталій Безгін. Так, він наголосив, що зараз усі зарплати держслужбовців «прив’язані» до прожиткового мінімуму. «Це потрібно змінювати, адже зростання соцвиплат для вразливих категорій громадян не повинно автоматично тягнути за собою підвищення зарплат тим, хто почувається досить комфортно» – підкреслив Безгін.
Врешті, таку відв’язку прописав у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки і Кабмін.
Як писала «Судово-юридична газета», у постанові №774, якою уряд схвалив Бюджетну декларацію, передбачено, що «Верховна Рада та Уряд будуть спрямовувати зусилля на «відв’язку» розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема для працівників державних органів».
Отже, такі зміни не мають стати сюрпризом. Втім, сама назва пакету законопроектів – «щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму» дещо суперечить попередній заяві Третьякової про те, щоб не треба створювати ілюзії для суспільства.
Чи зміниться розмір окладу суддів
«Базовий» законопроект 13466 передбачає низку змін до Кодексу законів про працю, профільних для держорганів законів та закону про дерслужбу.
Стосовно суддів, то, як писала «Судово-юридична газета», для них розробили окремий законопроект 13467 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до нього базовий розмір посадового окладу судді становитиме:
- судді місцевого суду – 18,2 базових (орудних) величин (тобто, якщо виходити з орудної величини в 3470 грн, то не менше 63 154 грн у 2026 році);
- судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 30,3 базових (орудних) величин (тобто, не менше 105 141 грн);
- судді Верховного Суду – 45,4 базових (орудних) величин (тобто, не менше 157 538 грн).
Посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 24,2 орудних величин (83 974 грн), дисциплінарного інспектора ВРП – 18,2 (63 154 грн).
Слід нагадати, що зараз посадовий оклад судді ВС становить 157 650 грн, апеляційного суду – 105 100 грн, місцевого суду – 63 060 грн.
Отже, якщо законопроекти будуть прийняті в такій редакції, то на розмір «голого» окладу судді порівняно з 2025 роком це не вплине.
Зміни до Кодексу законів про працю та закону про оплату праці
Законопроектом 13466 у статті 96 КЗпП замість норми про те, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі зокрема мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабміном, буде передбачено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери формується на основі базової (орудної) величини.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна величина для визначення розмірів посадових окладів в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій буде встановлюватися у розмірі, не меншому за базову (орудну) величину для визначення розмірів посадових окладів працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери.
Тобто, як рекомендовано законопроектом – не менше 3470 грн у 2026 році.
Наразі ця норма передбачає, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум.
В статті 13 закону про оплату праці буде передбачено, що в установах, закладах та організаціях бюджетної сфери, державних органах, органах місцевого самоврядування використовується базова (орудна) величина.
Базова (орудна) величина для визначення розмірів посадових окладів – це одиниця для обрахунку розмірів посадових окладів працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних службовців, службовців місцевого самоврядування, працівників і посадових осіб державних органів, на яких не поширюється дія Закону «Про державну службу», перелік яких визначено ч. 3 статті 3 Закону «Про державну службу».
Розмір базової (орудної) величини встановлюється у законі про Державний бюджет на відповідний рік за поданням Кабміну. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, працівників і посадових осіб державних органів, службовців місцевого самоврядування затверджуються одночасно з бюджетом.
Міністерство економіки надає пропозиції щодо розміру базової (орудної) величини під час підготовки основних прогнозних макропоказників.
Зміни до закону про держслужбу
У статті 51 закону про держслужбу буде передбачено, що мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше 2-х розмірів базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів.
Тобто, не менше 6 940 грн на 2026 рік.
Крім того, у законі про службу в органах місцевого самоврядування буде передбачено, що мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III, не може бути меншим 2,5 базової (орудної) величини, встановленої законом про державний бюджет.
Зміни до закону про військовий обов'язок і військову службу
У статті 29 буде передбачено, що резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюються грошові виплати із розрахунку до 2 базових (орудних) величин (замість прожиткових мінімумів).
Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі однієї базової (орудної) величини.
Зміни до закону про прокуратуру
В статті 81 буде передбачено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15,2 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів.
Тобто, 52 744 грн.
Зміни до закону про БЕБ
В законі про Бюро економічної безпеки буде передбачено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 12,2 розмірів базової (орудної) величини.
Тобто, 42 334 грн.
Також замість прожиткового мінімуму в орудних величинах буде встановлено посадові оклади:
- для НАБУ
- для НАЗК
- ДБР
- АМКУ
- ЦВК
- у Рахунковій палаті
- В АРМА
- для судових експертів в законі про судову експертизу
- для працівників державних наукових установ (закладів вищої освіти)
- для Нацради з питань телебачення та радіомовлення
- для Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
- для Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку
- для працівників органу держконтролю за лікарськими засобами.
Окремим законопроектом 13468 пропонується прив’язати до орудних величин оклади у митних органах.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
