Нова Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства до 2029 року буде охоплювати як подальші кроки у напрямі переосмислення організації роботи судової системи, так і стосуватися реформи правничої освіти, прокуратури та адвокатури. Саме цей документ та план дій з конкретними заходами визначать подальше бачення, яке з урахуванням євроінтеграційних процесів має стати мапою для усіх органів, задіяних в процесі реалізації Стратегії. Про деталі проекту документу і про його мету в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповіла заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.
У першій частині інтерв’ю читайте про те, чи торкнеться новий документ Верховного Суду та органів суддівського врядування, як Стратегія співвідноситься з дорожньою картою у сфері інтеграції до ЄС, які кроки закладені щодо юридичної освіти та адвокатури. У другій частині, яка буде опублікована 18 жовтня, Ірина Мудра торкнулася питань створення Вищого суду з публічно-правових спорів (Вищого адміністративного суду), проведення перевірок діяльності судів Державною аудиторською службою, нової мапи судів, «заморожування» прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів та цифровізації судочинства.
Бесіду вела Наталя Мамченко,
«Судово-юридична газета»
Ірино Романівно, у травні Ви анонсували роботу над Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства. На якій стадії наразі знаходиться розробка цієї Стратегії? Чи існує проект даного документу? Які органи та інституції долучалися до розробки Стратегії? Чи здійснювалося написання стратегії Офісом Президента України чи були залучені навчальні заклади/наукові інститути? Якщо так, то які? Хто є безпосередніми авторами та розробниками цієї стратегії? В які строки планується презентація цього документу?
Розробка Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства знаходиться на фінальному етапі. На цей час вже підготовлено проєкт Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на період до 2029 року.
Так, підготовлений проєкт Стратегії, як і Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затверджена Указом Президента України в 2021 році, складається з двох частин (розділів), першу з яких присвячено розвитку системи правосуддя, а другу – розвитку конституційного судочинства.
У частині, присвяченій розвитку системи правосуддя, охоплено всі елементи системи правосуддя відповідно до Конституції України та зосереджено положення щодо найбільш важливих напрямів розвитку цієї системи на найближчі п’ять років. Стратегія у цій частині охоплює комплекс проблемних питань забезпечення системи правосуддя: судової системи, у тому числі й системи виконання судових рішень, прокуратури, адвокатури, юридичної освіти.
В частині щодо розвитку конституційного судочинства відображено нагальні проблеми, виклики та основні пріоритети подальшого розвитку цієї сфери.
Підготовка первинного варіанту проєкту Стратегії здійснювалося Директоратом з питань правової політики Офісу Президента України. На цьому першому етапі до написання Стратегії навчальні заклади або наукові інститути не залучалися.
Після підготовки драфту Стратегії до його обговорення було залучено всіх ключових стейголдерів, які висловили своє бачення, надали рекомендації, пропозиції, зауваження, зокрема Верховний Суд, Конституційний Суд України, органи суддівського врядування і самоврядування, Міністерство юстиції України, міжнародні проєктні організації і міжнародні партнери та ін.
З огляду на високу важливість цього документа для розвитку правосуддя, для суспільства і держави, визначення загальної рамки розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на найближчі п’ять років, плануємо незабаром презентувати доопрацьований проєкт Стратегії для широкого обговорення з ключовими стейголдерами, громадянськими організаціями, науковцями та з іншими заінтересованими особами. Метою публічних презентацій, консультацій і обговорень буде визначення кінцевого варіанту Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, як результату внутрішнього діалогу суспільства, а також комунікації із нашими міжнародними партнерами.
Під час напрацювання проєкту Стратегії ми виходили з необхідності вирішення нагальних питань системи правосуддя, необхідних кроків на шляху до євроінтеграції, а також виконання міжнародних зобов'язань України.
Чи є принципово нові кроки, які можуть бути внесені до Стратегії або ж до іншого документу, який передбачатиме план реформ щодо судової гілки влади та правової реформи в цілому? Наприклад, чи планується проводити «переатестацію» суддів Верховного Суду, перевірку їх доброчесності та статків. Запроваджувати подальші зміни у структурі ВРП, ВККС, зміни у порядку призначення голів судів тощо?
Перш за все, новим є підхід до викладу положень Стратегії. На основі проведеного аналізу сучасного стану системи правосуддя і конституційного судочинства, викликів і проблем у цих сферах, в проекті Стратегії викладено стратегічні питання, очікувані результати та коротко-, середньо- та довгострокові заходи для їх досягнення.
Частину Стратегії, присвячену системі правосуддя, розроблено з дотриманням загального вектору її розвитку «посилення інституційної спроможності системи правосуддя» та принципів, закладених у Хартії основоположних прав Європейського Союзу, а також з урахуванням в цій частині вимог Європейського Союзу до України як кандидата в його члени. Відповідно до міжнародних стандартів і кращих практик Ради Європи і Європейського Союзу, висновків і рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії), Європейської комісії з ефективності правосуддя, Консультативної ради європейських суддів визначаються ключові дії, спрямовані на консолідацію спільної європейської судової культури, заснованої на верховенстві права та фундаментальних правах.
Частину Стратегії, присвячену розвитку конституційного судочинства, розроблено з метою удосконалення конституційно-правового регулювання, забезпечення доброчесності, високих моральних якостей та рівня компетентності, політичної неупередженості суддів Конституційного Суду України, гарантування прийняття Конституційним Судом України рішень і висновків, що ґрунтуються на засадах верховенства права, пріоритеті прав і свобод людини, цінностях і принципах, визначених Конституцією України.
Виклики сьогодення зумовили внесення до Стратегії положень стосовно розроблення комплексного плану відновлення системи правосуддя на деокупованих територіях і формування правових засад перехідного правосуддя, опрацювання питання розширення видів спеціалізації суддів у судах першої інстанції, запровадження Державного реєстру перекладачів, у тому числі тих, які володіють технікою спілкування жестовою мовою, подальшого більш активного розвитку інституту суду присяжних, здійснення статистичного моніторингу функціонування судової влади відповідно до стандартів та рекомендацій CEPEJ, пропозиції щодо процедури призначення суддів Конституційного Суду України та деякі інші.
У проекті Стратегії діяльності Верховного Суду присвячено окремий підрозділ, водночас питання «переатестації» суддів Верховного Суду окремо не виділено, але йдеться про перевірку їх доброчесності та статків на підставах і в порядку встановленому законом. Крім того, наразі у Верховному Суді наявна значна кількість вакансій, що складає більше 20 %, а отже, виникає питання добору суддів Верховного Суду. З огляду на це у Стратегії передбачено питання удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду судді Верховного Суду та конкурсних процедур.
У проект Стратегії закладено деякі положення щодо органів суддівського врядування. Серед завдань закріплено напрацювання і впровадження механізмів забезпечення безперервності роботи ВРП, опрацювання питання доцільності передачі цьому органу повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів тощо.
Також Ви зауважили, що на відміну від багатьох попередніх планів та концепцій, цього разу планується встановити чіткий КРІ (ключові показники ефективності) Стратегії. Чи означає це, що Стратегія буде працювати за структурою ДАП? Яким чином можна буде проконтролювати виконання Стратегії і забезпечити її втілення у життя?
Після затвердження Стратегії Указом Президента України, в максимально короткі строки планується напрацювати і затвердити План дій щодо реалізації положень Стратегії. План міститиме деталізований перелік завдань, заходів, очікуваних результатів та показників реалізації окреслених пріоритетів розвитку системи правосуддя, а також визначення органів, відповідальних за виконання відповідних пунктів Плану. У складанні Плану має допомогти реалізований в проекті Стратегії підхід визначення заходів досягнення результатів в коротко-, середньо- та довгостроковому періоді.
До підготовки цього документа передбачається залучити представників у тому числі тих органів та інституцій, на яких спрямовані положення Стратегії, з метою проведення широких консультацій та визначення комплексу заходів для реалізації відповідних стратегічних напрямів, встановлення реальних строків їх виконання, а також спільно і за взаємною згодою визначення їх виконавців.
Відповідні органи та інституції, залучені до розроблення Плану дій щодо реалізації Стратегії, у подальшому візьмуть на себе виконання визначених у Плані заходів і дій, усвідомлюючи значення їх виконання та відповідальність перед Українським народом за розбудову ефективних систем правосуддя та конституційного судочинства.
Як відомо, тривають консультації щодо підготовки Дорожньої карти у сфері верховенства права. Підготовка відповідного документа є обов'язковою для подальших переговорів про вступ України до ЄС. Представникам громадськості було представлено загальну рамку та проект структури Дорожньої карти за сферою "Верховенство права" за переговорними підрозділами 23 "Судова влада та основоположні права" и 24 "Юстиція, свобода та безпека". Чи відомо, в чому полягає ця загальна рамка та проект структури документу? Які ключові питання включатиме дорожня карта?
Так, представники Офісу Президента України спільно з багатьма органами і установами беруть участь у її напрацюванні. Коротко відповідаючи на це питання, можу зазначити, що за переговорним підрозділом 23 «Судова влада та основоположні права» Дорожньою картою передбачаються подальші напрями реформування судової системи і прокуратури, а також дотичні до них питання реформування правничої освіти, адвокатури тощо, які обумовлені поточним станом системи правосуддя, викликами повномасштабної збройної агресії російської федерації та правовим режимом воєнного стану, взятими Україною міжнародними зобов'язаннями та кроками на шляху до євроінтеграції.
Ми дотримуємося позиції, що Дорожня карта за вказаним підрозділом і Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства є взаємопов’язаними, проте не дублюючими зміст один одного.
На якій стадії наразі перебуває обговорення концепту реформи юридичної освіти? Як на Ваш погляд, знайти баланс у тому, аби не обмежити громадян у праві отримати другу вищу юридичну освіту, якщо вони бажають змінити свій фах, и паралельно працювати, і у тому, щоб підвищити якість юридичних кадрів? Чи потрібно скасувати «заочну» юридичну освіту?
Обговорення концепту реформування юридичної освіти має тривалу і складну історію, що обумовлено необхідністю прийняття низки непопулярних рішень у цій сфері, зокрема й щодо долі заочної форми юридичної освіти.
Одним із основних питань Стратегії є максимальне зближення змісту та якості підготовки в правничих школах наявним вимогам ринку праці та їх відповідність викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності. Наше завдання – формування високоякісної, вільної від корупції юридичної (правничої) освіти, що надається мережею правничих шкіл, які діють відповідно до національних і міжнародних стандартів та засад академічної доброчесності.
Серед необхідних для досягнення цієї мети заходів, можна виділити чітке інституційне розмежування підготовки фахівців для правничих професій та підготовки фахівців для органів правопорядку; перегляд змісту ліцензійних вимог щодо провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців для правничої професії з урахуванням кращих практик іноземних правничих шкіл з метою підвищення якості, оптимізації і збалансування мережі правничих шкіл; підвищення вимог доступу до юридичної (правничої) освіти; об'єктивне, засноване на потребах держави, формування обсягів державного замовлення на підготовку правників, прозорий та заснований на здобутках правничих шкіл розподіл державного замовлення між ними; формування та оновлення освітніх програм за прикладом кращих зразків з акцентом на етику, вивчення міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та права ЄС (нормативно-правових актів ЄС і практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини), посилення практичної підготовки шляхом законодавчого закріплення обов'язкової участі в цій підготовці судів, прокуратури та адвокатури, переорієнтація змісту навчальних програм на формування компетентностей розуміння і застосування права, заохочення та розвиток міжнародних обмінів між правничими школами, програм міжнародних обмінів учасників освітнього процесу, стажування у міжнародних юридичних установах.
Ідея відмови від підготовки правників за заочною формою здобуття освіти обумовлена тим, що отримання юридичної освіти є першим кроком на шляху доступу до регульованих правничих професій (суддя, прокурор, адвокат та деякі інші). Але ми всі свідомі того, що особливості навчального процесу за заочною формою не можуть забезпечити належний рівень підготовки, формування компетентностей і результатів навчання, достатніх для того, щоб перейти до наступного кроку на шляху до регульованої правничої професії. Проте, дійсно потрібно напрацювати збалансоване та виважене рішення щодо заочної форми набуття юридичної освіти, яке б могло бути прийнятним і для учасників освітнього процесу, і для правничої спільноти. Наразі вивчається питання щодо осучаснення заочної форми та її трансформації у змішану форму навчання (очну та дистанційну).
Чи передбачається реформування адвокатури? Якщо так, то коли планується почати кроки в цьому напрямі та чи є приблизні обриси цієї реформи? Чи може бути передбачена «переатестація» адвокатів або ж «ревізія» переліку адвокатів?
Одним із стратегічних питань, визначених у Стратегії, є забезпечення функціональної досконалості системи організації і управління адвокатурою, що відповідає європейським стандартам, прозорого порядку доступу до адвокатської діяльності, високого рівня дотримання етики та професійної поведінки адвокатів, високої ефективності механізмів захисту прав адвокатів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, своєчасного виконання обов'язку обрання членів Вищої ради правосуддя та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Заходи, які необхідні для вирішення цього питання, стосуються адвокатського самоврядування, бюджетування та фінансової підзвітності, дисциплінарних процедур, доступу до професії адвоката, професійних прав та гарантій, етики та професійної поведінки адвоката. Вирішення наявних проблемних питань пов’язане із необхідністю комплексних законодавчих змін. Відповідно до Конституції України незалежність адвокатури гарантується, а в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено правовий статус адвокатури як недержавного самоврядного інституту.
Водночас, в Основному Законі України адвокатурі відведено вкрай важливе місце в системі правосуддя – вона діє для надання професійної правничої допомоги і має монопольне право на представництво іншої особи в суді. Вочевидь, що без сучасної, професійної та цілісної адвокатури прагнення досягти ефективності всієї системи правосуддя і панування принципу верховенства права не можуть бути втілені повною мірою.
Маємо такі реалії, що у суспільстві та всередині системи адвокатури накопичилася низка проблем, які можуть бути вирішені тільки шляхом проведення відповідних реформ. При розробленні Стратегії намагалися підійти комплексно і вирішити завдання забезпечення функціональної досконалості системи організації і управління адвокатурою, що відповідає європейським стандартам, прозорого порядку доступу до професії, підтримання високого рівня етики та професійної поведінки адвокатів, високої ефективності механізмів захисту прав адвокатів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Важливо відмітити, що потреба у реформуванні адвокатури викликана й прагненням України до євроінтеграції. Європейська комісія у звіті 2023 року, зробленого щодо прогресу України на шляху до вступу у ЄС, зауважила, що адвокатура в Україні потребує реформування, а спеціальний закон про адвокатуру має бути приведений у відповідність до Конституції, європейських стандартів та найкращих практик. Зокрема, зверталася увага на потребу в удосконаленні системи самоврядування та управління ресурсами адвокатури задля більшої прозорості та підзвітності. Кваліфікаційні та дисциплінарні процедури для адвокатів потребують значного вдосконалення в законодавстві та на практиці. Європейська комісія крім того вказала на те, що процес допуску до професії залишається слабким і схильним до корупційних ризиків, що підриває довіру до професії та її незалежність.
***
Другу частину інтерв’ю з Іриною Мудрою читайте 18 жовтня на сайті «Судово-юридичної газети».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
