ЄС та Україна підписали меморандум, який дозволяє виділити 18,1 млрд євро з обіцяної G7 допомоги

17:54, 28 листопада 2024
Цей меморандум є кроком до виділення частини коштів Україні, але умови кредиту поки не опубліковані.
ЄС та Україна підписали меморандум, який дозволяє виділити 18,1 млрд євро з обіцяної G7 допомоги
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Євросоюз «зробив рішучий крок» щодо надання Україні виняткової макрофінансової допомоги. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Так, за його словами, було підписано Меморандум про взаєморозуміння, що «є кроком до виділення €18,1 млрд». Це частина $50-мільярдного пакету G7, забезпеченого прибутками від заморожених російських активів.

Зі свого боку, віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що підписав цей Меморандум про взаєморозуміння з Україною від імені ЄС.

«Це частина ініціативи G7 щодо підтримки України за рахунок доходів від знерухомлених російських активів», додав він.

Слід зауважити, що Кабмін опублікував розпорядження «Про залучення позики від Європейського Союзу» від 26 листопада 2024 р. № 1177-р, в якому йдеться про те, щоб cхвалити залучення позики від ЄС відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та ЄС як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника і ЄС, представленим Європейською Комісією, як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС на суму до 35 мільярдів євро).

Зміст Меморандуму і те, які зобов'язання візьме на себе Україна згідно з ним, поки що невідомі. Раніше «Судово-юридична газета» публікувала документ, де описаний механізм, за яким планується надати частину позики від ЄС. Так, нова операція мала бути пов’язана з політичними умовами, які узгоджуються з раніше прийнятим Планом Ukraine Facility, який містить для України різні умови, зокрема реформи (прийняття законів, кадрових, організаційних змін), за реалізацію яких Україна отримує відповідні «транші». При цьому якщо Україна не виконує умови, стає відомо про корупцію з коштами ЄС чи шахрайство, то наступні виплати можуть і не схвалити.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін в особі Міністерства фінансів України 22 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроект 12232 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями.

Проект стосується можливості залучення кредитів у 50 млрд доларів США від країн G7 для підтримки нагальних потреб України. Проект передбачає, що Мінфін відіграватиме роль Боргового агентства України. Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.

Як вказує Мінфін, існує потенційна ймовірність в довгостроковій перспективі виникнення боргових зобов’язань України щодо здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у разі настання обставин згідно з умовами правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення таких кредитів (позик).

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», у червні 2024 року країни «Великої сімки» (G7) домовилися виділити кредит у 50 млрд доларів Україні за рахунок заморожених активів РФ. У жовтні було ухвалено політичне рішення про розподіл часток у цьому кредиті для України між США, ЄС, Великобританією, Японією та Канадою. Механізм назвали Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine чи ERA.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Сьогодні день народження святкують
  • Святослав Пограничний
    Святослав Пограничний
    шеф-редактор Судово-юридичної газети, глава Першої правової медіагрупи
  • Марина Оздоба
    Марина Оздоба
    суддя Святошинського районного суду міста Києва