Якщо ТЦК штрафує за непред’явлення військово-облікового документу, а людина стверджує, що показала такий документ у Резерв+, то ТЦК має довести свою позицію стосовно факту непред’явлення військово-облікового документу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, які підтверджені належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення). Зокрема, ТЦК може надати матеріали відеофіксації непред’явлення чоловіком військово-облікового документу.
Якщо ж таких доказів не надано, то відповідна постанова ТЦК підлягає скасуванню.
У разі, якщо суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
На це вказав у постанові від 24 жовтня 2024 по справі №523/14225/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд.
Обставини справи
Наприкінці серпня 2024 року чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК щодо скасування штрафу 25 500 грн, накладеного за ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Вказує, що спірна постанова ТЦК була прийнята на підставі протоколу, у якому відсутні посилання на будь-які документи, на підставі яких можливо було б дійти висновку про наявність або відсутність складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
У протоколі не викладена суть адміністративного правопорушення, а саме: при яких обставинах воно було вчинено, на вимогу якої уповноваженої особи його довіритель не пред`явив військово-обліковий документ.
Крім того, указує, що згідно витягу із застосунка «Резерв+» він перебуває на обліку в Пересипському (Суворовському) РТЦК, дані оновлено починаючи з 21.05.2024, 18.07.2024 і останній раз 28.08.2024.
Додаток «Резерв+» згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» від 16.05.2024 №559, дає можливість пред`явити військово-обліковий документ в електронній формі, що і було зроблено його довірителем.
Рішенням Суворовського районного суду Одеси від 9 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції зауважив, що доводи про надання позивачем на вимогу посадової особи ТЦК відомостей з додатку «Резерв+» не підтверджуються матеріалами справи, а навіть якщо це мало місце, як вважав суд, це не є пред`явленням військово-облікового документу.
Чоловік подав апеляційну скаргу. Скаржник пояснив, що 25.07.2024 о 08:30 год. їхав у громадському транспорті у м. Одесі. На зупинці «Молода Гвардія» до громадського транспорту увійшов представник Пересипського РТЦК та попросив показати військово-обліковий документ та паспорт. Чоловік показав паспорт та повідомив, що 21.05.2024 оновив дані у Пересипському РТЦК та пройшов військово-лікарську комісію.
На підтвердження своїх пояснень пред`явив представнику ТЦК додаток «Резерв+», у якому був сформований військово-обліковий документ в електронній формі.
Наполягає на тому, що додаток «Резерв+», відповідно до вимог Порядку №559, є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого ВОД підтверджується QR-кодом.
За правилами пункту 9 Порядку №559 ВОД в електронній формі (у тому числі роздрукований) та ВОД у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
В свою чергу, зі змісту протоколу ТЦК випливає, що чоловік, в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не пред`явив власний військово-обліковий документ за вимогою ТЦК, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
31.07.2024, на підставі вказаного протоколу, тимчасово виконуючий обов`язки начальника Пересипського РТЦК прийняв постанову, якою наклав штраф у розмірі 25 500 грн. Дана постанова була прийнята за відсутності позивача, у зв`язку з чим направлена йому засобами поштового зв`язку.
Що вирішив апеляційний адміністративний суд
Колегія суддів П’ятого ААС вказала, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги чоловіка на рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543 про мобілізацію.
Так, частина 6 статті 22 Закону №3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби.
Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Досліджуючи доводи апеляції про те, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, колегія суддів установила таке.
За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
-в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
-у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
- Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
- Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
- Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
Не є спростованими обставини, що позивач 25.07.2024 пред`явив представнику Пересипського РТЦК електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Утім, Пересипський РТЦК не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред`явлення позивачем 25.07.2024 військово-облікового документу.
Крім того, відповідачем не надано навіть відзив на позов.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин справи, колегія суддів констатує, що Пересипський РТЦК не довів правомірності притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини позивача у порушенні частини 3 статті 210-1 КУпАП.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Оскільки суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Отож, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає, що постанова ТЦК має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
