У парламенті зареєстровано третю версію законопроекту щодо строків відрядження суддів. Так, законопроект 12331-2 про внесення змін до прикінцевих норм закону про судоустрій щодо загального строку відрядження судді вніс член парламентського комітету з питань правової політики Володимир Ватрас.
Проект є альтернативним до законопроекту 12331, який зареєструвала народна депутатка Анна Скороход. Також нагадаємо, що в Раді було зареєстровано законопроект 12331-1 щодо строку відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду, ініціаторами якого виступила група народних депутатів України, серед яких Микола Стефанчук, Іван Калаур, Данило Гетманцев, Володимир Ватрас, Роман Бабій, Сергій Іонушас.
Отже, законопроектом 12331-2, на відміну від основного законопроекту, пропонується передбачити тимчасову норму про те, що обмеження загального строку відрядження судді, передбачені абзацом 2 ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів», не застосовуються:
- щодо відряджених суддів апеляційних судів – до дня завершення Вищою кваліфікаційною комісією суддів конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23;
- щодо відряджених суддів місцевих судів – протягом добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, та шести місяців з дня його завершення.
Шестимісячний строк пов’язаний із тим, що на відміну від конкурсу в апеляційні суди, який завершуватиметься призначенням кандидатів на вакантні суддівські посади, добір в місцеві суди завершується виключно зарахування кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад судді місцевого суду. І лише після формування такого резерву ВККС зможе оголосити та провести відповідні конкурсні процедури.
На думку авторів проекту, 6-місячний строк має бути достатнім для того, аби ВККС за результатами плідної та ефективної роботи змогла провести відповідні конкурси до місцевих судів.
У зв’язку із цим пропонується виключити з підпункту 2 пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про судоустрій і статус суддів» положення про те, що на суддів, відряджених за рішенням Голови Верховного Суду, положення абзацу 2 ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
Необхідність виключення цих положень пов’язана із необхідністю встановлення уніфікованих строків відрядження для всіх суддів.
Навіщо потрібен законопроект
Стосовно підстав розроблення проекту, то, як зазначає Володимир Ватрас, чинною ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.
Водночас, підпункт 2 пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що тимчасово, в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу ВККС такі рішення приймаються без подання ВККС. Положення абзацу 2 ч. 2 статті 55 Закону про судоустрій щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
Таким чином, зараз діють дві різні правові процедури відрядження суддів, які призвели до утворення окремих груп:
судді, які були відрядженні рішеннями Голови Верховного Суду у період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя – щодо їх відряджень не застосовується граничний строк, передбачений абзацом 2 ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів»;
судді, які були відряджені рішеннями Вищої ради правосуддя після формування її повноважного складу – щодо їх відряджень застосовується граничний строк, передбачений абзацом 2 ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Станом на 16 грудня 2024 року за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
- у місцевих судах з 4 956 суддівських посад вакантні 1 202 посади;
- у апеляційних сулах з 1 357 суддівських посад вакантні 748 посади. Останній добір у місцеві суди був оголошений ще попереднім складом ВККС у 2017 році і повноцінно завершений лише на початку 2024 року.
11 грудня 2024 року ВККС оголосила новий добір на посаду судді місцевого суду. Прогнозована кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір – 1 800. Строк подання заяви та документів для участі у доборі – з 1 березня 2025 року до 30 березня 2025 року. У оголошенні зазначено про катастрофічний брак суддів у місцевих судах, який спричиняє перевантаження працюючих суддів та має наслідком порушення строків розгляду справ.
Враховуючи тривалість процедури добору, його завершення очікується на раніше 2026 року.
Останній конкурс в апеляційні суди був оголошений ВККС ще у 2019 році, але так і не був завершений.
Завершення ж триваючого конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за оптимістичними прогнозами очікується не раніше кінця 2025 року.
Голова Вищої ради правосуддя, виступаючи 9 грудня 2024 року на ХІІІ Судовому форумі, зазначив про те, що «наразі кількість суддів, які звільняються, значно перевищує кількість кандидатів на посади суддів, яких спроможна провести через конкурсні процедури ВККС і рекомендувати до призначення Вища рада правосуддя. Відповідно, збільшується навантаження на тих суддів, які працюють. За таких умов украй проблематично забезпечити доступ громадян до правосуддя. Якщо не дотримані процесуальні права осіб, не забезпечений ефективний, повний, усебічний і відкритий судовий розгляд справ, то довіри до судової гілки влади досягти не вдасться».
Протягом цього часу єдиним інструментом для вирівнювання середнього навантаження в місцевих та апеляційних судах є процедура відрядження суддів.
Водночас, у більшості відряджених суддів вже закінчуються загальні строки їх можливого відрядження, передбачені абзацом 2 ч. 2 статті 55 Закону про судоустрій, що призведе до припинення їх відрядження до подолання причин, що зумовили його необхідність – триваючий кадровий дефіцит в судовій системі.
Припинення відрядження призведе до перерозподілу судових справ, що перебували на розгляді таких суддів, а також вимагатиме формального оголошення нових процедур відрядження, що потребуватиме зайвих ресурсів та часу в роботі як ВККС, так і ВРП, які в поточній ситуації мають більш пріоритетні завдання.
Все це вплине на строки розгляду справ в таких судах та на ефективність доступу громадян до правосуддя, який може опинитися під ризиком.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також правовий режим воєнного стану, доцільним вбачається встановлення тимчасового правила, що до завершення відповідних процедур конкурсу та добору обмеження загального строку відрядження судді, передбачені абзацом 2 ч. 2 статті 55 Закону «Про судоустрій і статус суддів», не застосовуються.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
