Модерація коментарів – обов’язок медіа. Про це йдеться у роз’ясненнях Інституту масової інформації стосовно чинної норми ч. 4 статті 117 Закону «Про медіа».
Нагадаємо, що 14 січня Верховна Рада прийняла в цілому як закон законопроект 11321, яким розширила статтю 117. Інститут масової інформації, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, допомагав у розробці законопроекту 11321 та його адвокації. Юрчишин також зазначав, що, зміни, внесені законопроектом до статті 117 закону про медіа, передбачають, що «ЗМІ може або видалити коментар впродовж 3 днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді». Наразі законопроект очікує підписання.
Отже, як зазначає Інститут масової інформації у своїх роз’ясненнях до нині чинної норми, «з юридичного погляду будь-який керівник, редактор медіа чи навіть власник публічного акаунту в соцмережі мають більше спільного з Павлом Дуровим, ніж вони собі уявляють. Усі ці особи можуть зненацька виявитися цивільними відповідачами чи, в гіршому разі, фігурантами в кримінальному провадженні у зв’язку з протиправними діями користувачів їхніх ресурсів». «Річ у тім, що закон вимагає, щоб розпорядники медіа, блогери та публічні особи постійно модерували контент, який читачі або користувачі відкрито публікують на їхніх сайтах чи в облікових записах. Це стосується і публічних коментарів.
Так, дописи, що ображають честь і гідність певної людини (образливі висловлювання та наклеп), є неочевидно протиправними. Такі висловлювання обов’язково мають видалятися за скаргою особи, проти якої вони спрямовані, в найкоротші строки» - підкреслює ІМІ.
Щодо іншого виду дописів – очевидно протиправних, то, як підкреслили в Інституті, вони обов’язково видаляються з моменту їхньої публікації в найкоротші строки. Коментарі є очевидно протиправними, якщо вони містять, до прикладу, погрози знищити майно, завдати шкоди здоров’ю чи подібні заклики, або ж фрази, що можна розцінювати як розпалювання, поширення або виправдання ненависті та насильства щодо людини, групи людей за ознаками статі, сексуальної орієнтації, раси, етнічної належності, національності, мови, соціального статусу, релігії або інших переконань (мова ворожнечі).
Як швидко треба видаляти протиправні коментарі
«Українське законодавство має чіткіший підхід до визначення строків видалення протиправних коментарів: три дні з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради. Водночас таке положення стосується лише онлайн-медіа в розумінні Закону України «Про медіа», а також презюмує наявність попередньої реакції Нацради, що в сукупності радше окреслює обов’язки медіа перед Нацрадою, а не перед потерпілими чи суспільством загалом» - зазначали ІМІ у матеріалі.
Що передбачають зміни до закону про медіа
Нині (до вступу в силу змін, передбачених законопроектом 11321) ч. 4 статті 117 закону про медіа передбачає наступне:
«Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради».
Як раніше писала «Судово-юридична газета», внаслідок внесених до ч. 4 статті 117 закону про медіа законопроектом додається також про 3 дні з моменту отримання медіа ухвали про відкриття провадження судом.
Отже, окрім безпосередньо суспільно небезпечної інформації, передбаченої статтями 36, 42 та 119 закону про медіа (стосовно закликів до повалення влади, російської дезінформації тощо), також існує й відповідальність онлайн-медіа за коментарі читачів, які містять недостовірну інформацію.
Як вказує ІМІ, це зокрема, образи і наклепи.
При цьому, сам закон про медіа не містить визначення «недостовірної інформації», тож, у цьому разі слід звертатися до судової практики. Ця практика наразі свідчить, що обов’язок доведення достовірності інформації лежить на медіа.
Таким чином, у разі, якщо читач оприлюднить у коментарях в соціальних мережах медіа фактичні твердження стосовно корупції чи інших фактів, і така особа, до прикладу, посадовець, звернеться до суду, а суд, в свою чергу, просто відкриє провадження і повідомить про це медіа шляхом направлення ухвали про відкриття, то у медіа буде 3 дні, аби видалити коментар чи готуватися до судової тяганини і доведення достовірності повідомленої у коментарях читачем інформації.
Власне, саме про це зазначив ініціатор законопроекту Ярослав Юрчишин у коментарі, наведеному на початку цього матеріалу.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
