Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду. На це вказала Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2025 року по справі №283/1638/23.
Зміст судових рішень
Ухвалою районного суду від 26 вересня 2023 року задоволено клопотання адвоката та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування) закрито кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК.
Ухвалою апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а зазначену ухвалу місцевого суду – без змін.
У касаційній скарзі прокурор вказав, що постанова прокурора від 8 травня 2023 року, якою скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування від 19 квітня 2023 року, приймалась виключно з метою подальшого проведення слідчих дій, а не у зв`язку з незаконністю самої постанови слідчого і тому прийняте прокурором рішення за своєю суттю є відновленням досудового розслідування.
Зазначає, що у мотивувальній частині постанови прокурора від 8 травня 2023 року не вказується про незаконність чи неправомірність винесення постанови слідчим, а тому період з 19 квітня до 08 травня 2023 року не мав включатись судами у строки досудового розслідування відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК.
Прокурор не погоджується з тим, що суди попередніх інстанцій поклали в основу своїх висновків постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 червня 2023 року у справі № 343/828/22.
Також прокурор вважав істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ту обставину, що суд першої інстанції прийняв кінцеве процесуальне рішення лише на підставі скан-копій документів, які не є підставою для надання правильної оцінки при прийнятті рішення.
Вважає, що для ухвалення законного рішення про закриття кримінального провадження суд першої інстанції має безпосередньо оцінити всі докази (витяги з ЄРДР, повідомлення про підозру, а також інші докази), проте цього він не може зробити на стадії проведення підготовчого судового засідання.
Також, на думку прокурора, місцевий суд був не вправі оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність, рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 31 жовтня 2024 року передала зазначене кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі № 161/6643/22.
У вказаній постанові від 26 вересня 2024 року колегією суддів зазначено, що під час проведення підготовчого засідання суд не зважив на те, що норми чинного КПК не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
Обґрунтовуючи свою позицію в ухвалі від 31 жовтня 2024 року, якою дане кримінальне провадження на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, колегія суддів зазначила про те, що не погоджується із таким правозастосуванням у постанові від 26 вересня 2024 року і вважає за необхідне зробити висновок про те, що суд першої інстанції, перевіряючи доводи, наведені у клопотанні про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК), та додані до нього документи, в тому числі, рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, в межах своїх повноважень має право дослідити такі процесуальні документи для перевірки наявності підстав для закриття кримінального провадження, що місцевий суд має право вирішувати під час підготовчого судового засідання.
Позиція ОП ККС ВС
Об`єднана палата ККС ВС дійшла таких висновків.
Щодо правозастосування положень ст. 314 КПК.
За змістом п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК підготовче судове провадження є обов`язковим та першим етапом судового провадження.
Завданням підготовчого судового провадження є перевірка процесуальних підстав для призначення судового розгляд та підготовка до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні, якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК.
Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження (ч. 1 ст. 314 КПК)
Частина третя статті 314 КПК визначає рішення, які має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні.
З усіх можливих рішень суду за результатом підготовчого засідання, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, лише ухвалення рішень про повернення обвинувального акта та повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору можуть бути прийняті за результатом оцінки змісту лише обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Для прийняття інших рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, в тому числі про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, необхідно дослідження певної інформації наявної в матеріалах досудового розслідування.
У протилежному випадку обґрунтованість прийнятих судом рішень за результатом підготовчого судового засідання може бути поставлена під сумнів.
Пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Зміст абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК та розділу ІV КПК визначає, що якщо обставини, передбачені, зокрема пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, виявляються під час судового провадження, тобто і під час підготовчого судового засідання, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Отже, звертаючись з клопотанням про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК на стадії підготовчого судового провадження, особа, яка подає таке клопотання, на підтвердження викладених у ньому доводів може надати місцевому суду документи, які, на її думку, підтверджують наведені у клопотанні обставини, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
За таких обставин, об`єднана палата вважає, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою перевірки доводів клопотання щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі, рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, за відсутності об`єктивних даних та обставин, які ставлять під сумнів їх достовірність.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора.
Процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 1, 2 статті 113 КПК).
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Обов`язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів статті 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до частини 1 статті 337 КПК має здійснюватися судовий розгляд.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК (висновок щодо застосування норми права сформульований у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року, справа № 711/3111/19).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що особа обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК, тобто злочину не проти життя та здоров`я особи.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно було бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні цього злочину.
Судом першої інстанції встановлено, що в межах досудового розслідування цього кримінального провадження особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК, 8 березня 2023 і строк досудового розслідування закінчувався через 2 місяці.
23 березня 2023 року постановою заступника начальника СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП, за погодженням з прокурором окружної прокуратури, було зупинено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні у зв`язку із оголошенням підозрюваної у розшук до встановлення її місця знаходження. Ухвалою слідчого судді районного суду від 30 березня 2023 вказану постанову було скасовано в порядку ст. 303 КПК.
Врахувавши вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК про те, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, місцевий суд зарахував період з 23 по 30 березня 2023 у строк досудового розслідування цього кримінального провадження.
В подальшому постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в від 19 квітня 2023 року, за погодженням прокурора окружної прокуратури, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК у зв`язку з оголошенням підозрюваної в розшук.
Проте, постановою прокурора окружної прокуратури від 8 травня 2023 року вказану постанову слідчого про зупинення досудового розслідування від 19 квітня 2023 року було скасовано на підставі п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК як незаконну та необґрунтовану і відновлено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що рішення про зупинення досудового розслідування прийнято передчасно.
Відповідно до позиції касаційного кримінального суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 6 червня 2023 року в справі № 343/828/22, процесуальні рішення прокурора про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування за своєю правовою природою є аналогічними із ухвалами слідчих суддів, якими скасовуються такі постанови про зупинення досудового розслідування. Рішення слідчого судді є формою судового контролю за дотриманням процесуального законодавства стороною обвинувачення на етапі досудового розслідування. Проте кримінальний процесуальний закон не позбавляє саму сторону обвинувачення виправити ті помилки, які були допущені, шляхом скасування прийнятих процесуальних рішень. Процесуальні наслідки після скасування що слідчим суддею, що прокурором постанови слідчого про зупинення досудового розслідування повинні бути однаковими. Процесуальні помилки сторони обвинувачення не можуть обмежувати права та інтереси сторони захисту.
У разі скасування прокурором постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня винесення відповідної постанови слідчого до дня її скасування прокурором включається у строки досудового розслідування.
Врахувавши таку позицію Касаційного кримінального суду та вищезазначені обставини даного кримінального провадження, суд першої інстанції обґрунтовано включив період з 19 квітня по 8 травня 2023 року у строк його досудового розслідування.
Частиною 5 статті 219 КПК передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо необхідності застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК та неврахування періоду з 19 квітня по 8 травня 2023 року у строк досудового розслідування є безпідставними, оскільки в даному кримінальному провадженні прокурор скасував постанову слідчого про зупинення кримінального провадження як незаконну. Так, з постанови прокурора окружної прокуратури від 8 травня 2023 року вбачається, що нею скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування від 19 квітня 2023 року на підставі п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК як незаконну та необґрунтовану.
Постанова керівника окружної прокуратури від 15 травня 2023 року про продовження строку досудового розслідування цього кримінального провадження до 25 червня 2023 року та подальші процесуальні дії у ньому, зокрема направлення обвинувального акту до суду 3 липня 2023 року, здійснені поза межами двомісячного строку досудового розслідування.
За таких обставин, суд першої інстанції, ознайомившись з обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування, а також долученими до клопотання захисника копіями постанови слідчого про зупинення досудового розслідування від 19 квітня 2023 року та постанови прокурора від 8 травня 2023 року про її скасування дійшов до обґрунтованого висновку про те, що на час направлення прокурором обвинувального акту до районного суду, а саме 3 липня 2023 року, закінчились строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні і закрив кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Таке застосування кримінального процесуального закону відповідає позиції об`єднаної палати, а тому доводи касаційної скарги прокурора про те, що місцевий суд не мав права на стадії підготовчого судового засідання оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність, рішення органу досудового розслідування, є необґрунтованими.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо необхідності безпосередньо дослідити всі докази, які були відсутні у суду на стадії проведення підготовчого судового засідання, для прийняття законного рішення про закриття кримінального провадження також є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Щодо доводів прокурора про неможливість надання місцевим судом правильної оцінки при прийнятті рішення під час підготовчого судового засідання на підставі скан-копій документа, то вони також є необґрунтованими.
Учасники підготовчого судового засідання районного суду у його засіданні 25 вересня 2023 року, в тому числі і прокурор, не заперечували дійсність і правдивість досліджених судом даних з обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та копій постанов від 19 квітня 2023 року, від 8 травня 2023 року і не наполягали на дослідженні їх оригіналів. При цьому прокурор у касаційній скарзі також не заперечує встановлену судом першої інстанції хронологію обставин подій та винесення рішень, а лише не погоджується із наданою судами оцінкою їх змісту.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК, є законною, обґрунтованою та мотивованою.
Суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження в межах апеляційної скарги прокурора , належним чином перевірив викладені у ній доводи, частина з яких аналогічна доводам його касаційної скарги, щодо допущених місцевим судом порушень процесуального закону, визнав їх безпідставними та належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких їх визнано необґрунтованими. Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що двомісячний строк досудового розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК сплив, обвинувальний акт було скеровано до суду 3 липня 2023 року поза його межами, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. При цьому, апеляційний суд доводи апеляційної скарги прокурора про те, що в постанові прокурора від 8 травня 2023 року йшла мова про відновлення досудового розслідування, а не про незаконність постанови слідчого про зупинення досудового розслідування визнав безпідставними та вказав, що у такому випадку прокурор мав прийняти постанову відповідно до вимог ст. 282 КПК. Дані про наявність такої постанови прокурора в матеріалах провадження відсутні.
Отже, доводи касаційної скарги прокурора про допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими і такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Висновок ОП ККС ВС щодо правозастосування положень ст. 314 КПК:
Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
