Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2024 року у справі № 320/6132/21 за позовом Департаменту до фізичної особи (відповідачки) про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва.
Суть спору полягала в тому, що Департамент звернувся до суду з позовом до фізичної особи про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта. Позов мотивовано тим, що відповідачка здійснила реконструкцію садового будинку без належно затвердженого проєкту та авторського нагляду.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, мотивуючи свої рішення тим, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпали свою дію після реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, виходив з недоліків в оцінці судами доказів та процедур під час розгляду справи.
Верховний Суд підкреслив, що орган державного архітектурно-будівельного контролю може виявити факт подання недостовірних даних у повідомленні чи зареєстрованій декларації, що свідчать про самочинне будівництво, не лише за результатами перевірки. Встановлення факту подання замовником недостовірної інформації про правові підстави для виконання будівельних робіт без належних документів або з відхиленням від проєктної документації є достатньою правовою підставою для скасування реєстрації повідомлення чи декларації. Закон не вимагає проведення перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю, якщо недостовірність поданих даних є очевидною.
Проте для встановлення наявності належно затвердженого проєкту необхідно перевірити достовірність даних про генерального проєктувальника, головного архітектора проєкту та авторський нагляд, що може бути з’ясовано лише під час проведення перевірки контролюючим органом.
У справі, що розглядалася, суди першої та апеляційної інстанцій не оцінили обставин, що посадові особи Департаменту виходили за адресою об'єкта будівництва для проведення перевірки, проте через відсутність суб'єктів містобудування або їхніх представників цей захід контролю не проводився; що позивач надсилав відповідачці лист про надання Департаменту, зокрема, вихідних даних на проєктування та проєктної документації на об'єкт будівництва, розробленої та затвердженої у встановленому порядку.
Отже, замовник відповідає за достовірність даних у повідомленні про початок робіт і за виконання будівництва без належного повідомлення.
Закон не вимагає проведення перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю, якщо недостовірність поданих замовником будівництва даних є очевидною.
Якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю виявляє недостовірні дані у повідомленні або декларації, які можуть свідчити про самочинне будівництво (наприклад, будівництво на непередбаченій для цього земельній ділянці, без необхідних дозвільних документів чи затвердженого проєкту), він має право звернутися до суду з вимогою скасувати реєстрацію таких документів або припинити право на виконання будівельних робіт.
Постанова Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 320/6132/21 (адміністративне провадження № К/990/30100/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
