Отримання документів, у яких містяться зразки підпису для проведення почеркознавчої експертизи, може здійснюватися слідчим без ухвали слідчого судді, якщо такі документи добровільно надаються зі зразками підпису на запит слідчого. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 14.01.2025 по справі 335/10825/16.
Рішення судів
Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, начальника продовольчої служби військової частини визнав невинуватим та виправдав за недоведеністю, що в його діях є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 410 КК.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимим доказом висновок судової почеркознавчої експертизи через відсутність у матеріалах провадження вільних зразків підпису виправданого, наданих експерту для дослідження.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував рішення судів попередніх інстанцій і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що 6.08.2015 слідчий у кримінальному провадженні в порядку статей 40, 93 КПК звернувся із запитом до командира військової частини та просив надати йому документи в яких містяться вільні зразки підпису виправданого для проведення експертизи і такі зразки командуванням частини були йому надані.
Надалі 14.08.2015 слідчим у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу. З висновку судової почеркознавчої експертизи в матеріалах провадження вбачається, що в якості порівняльного матеріалу експерту для дослідження були надані технічні зображення вільних зразків підпису виправданого. Оскільки вільні зразки підпису виправданого для проведення судової почеркознавчої експертизи були одержані стороною обвинувачення з порушенням процедури, визначеної статтями 160 та 245 КПК, без дозволу слідчого судді, тому суд першої інстанції ухвалою від 15.01.2019 задовольнив клопотання сторони захисту та визнав цей висновок експерта недопустимим доказом.
Як зазначив ККС, відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Ураховуючи ці вимоги закону колегія суддів вважає, що отримання вільних зразків підпису виправданого для проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні було здійснено слідчим із дотриманням встановленої законом процедури. На думку ККС, положення ч. 1 ст. 160 КПК щодо необхідності звернення сторони обвинувачення з клопотанням до слідчого судді для надання тимчасового доступу до речей і документів з метою отримання вільних зразків підпису особи для проведення експертизи можуть бути застосовані у випадку, коли особа, у володінні якої знаходяться ці речі та документи, відмовляється надати їх добровільно на запит слідчого.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
