Податкове повідомлення-рішення відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України має ухвалити керівник, його заступник або уповноважена особа контрольного органу.
Уповноважену особу визначають відповідно до підпункту 14.1.137-1 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу як посадову (службову) особу, якій керівник контрольного органу надає відповідні функції в порядку, встановленому цим Кодексом. У разі надання відповідних повноважень наказом керівника органу, посадова особа, яка виконувала функції керівника на підставі такого наказу, має право підписувати податкові повідомлення-рішення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Обставини справи №400/1392/19:
У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області та виконуючої обов’язки начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу.
Позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм пунктів 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПКУ, що призвело до безпідставного накладення штрафу. На думку товариства, документ не відповідає принципу пропорційності, оскільки податкові накладні, за які накладено штраф, не підлягають видачі покупцю, не впливають на формування податкового кредиту інших платників ПДВ та не впливають на розрахунки з бюджетом.
Крім того, позивач стверджував, що податкове повідомлення-рішення підписане неуповноваженою особою, оскільки виконуюча обов’язки начальника управління не є ні керівником, ні уповноваженою особою контролюючого органу.
За результатами розгляду справи Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2019 частково задовольнив позов — визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу на 14,96 грн, а в решті вимог відмовив.
П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.12.2019 залишив це рішення без змін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки, згідно з яким товариство порушило п. 201.10 ст. 201 ПКУ через несвоєчасну реєстрацію 109 податкових накладних, виписаних у період з 31.01.2017 по 27.10.2017 на загальну суму ПДВ 896 584,14 грн.
На підставі цього акту контролюючим органом застосовано штраф у розмірі 255 594,64 грн, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ.
Суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, дійшли висновку, що виключення, встановлені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ, не поширюються на податкові накладні, складені на операції, які оподатковуються за ставкою 20%.
Щодо підписання податкового повідомлення-рішення, суди зазначили, що в.о. начальника управління мала належні повноваження відповідно до наказів керівника ГУ ДФС, тому підписання документа не суперечить вимогам ПКУ.
Позиція позивача
У касаційній скарзі товариство наполягало на скасуванні судових рішень у частині відмови в задоволенні позову.
Позивач зазначав, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ, який, на його думку, допускає множинне тлумачення.
Товариство вказувало, що норма повинна застосовуватися на користь платника податку відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ.
Крім того, позивач повторно підкреслював, що податкове повідомлення-рішення підписано особою, яка не мала статусу керівника чи уповноваженої особи контролюючого органу, що є підставою для визнання такого рішення незаконним.
ГУ ДФС у відзиві на касаційну скаргу просило залишити її без задоволення, оскільки рішення попередніх інстанцій відповідають нормам права.
Висновки Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини і вірно застосували норми ПКУ.
Суд звернув увагу, що відповідно до наказів начальника ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.11.2018 №2551 та від 27.12.2018 №511-о, заступник начальника управління з 27.12.2018 виконувала обов’язки начальника управління та мала повноваження підписувати податкові повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок.
Жодних доказів обмеження її повноважень у частині підписання таких документів не надано.
Таким чином, Верховний Суд погодився, що податкове повідомлення-рішення було підписане уповноваженою особою у розумінні п. 86.8 ст. 86 та пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Крім того, ВС підтвердив правомірність накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки вони оподатковувалися за основною ставкою 20%, а отже, не підпадали під винятки, передбачені законом.
Верховний Суд зазначив, що для звільнення від відповідальності необхідна одночасна наявність двох умов:
- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю);
- вона складена на операції, звільнені від оподаткування або оподатковувані за нульовою ставкою.
- У цій справі такі умови відсутні, отже, штраф застосовано правомірно.
КАС ВС постановив:
Касаційну скаргу ТОВ залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
