Визначальним для застосування адміністративної відповідальності до особи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є саме неможливість отримання ТЦК персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами. Якщо чоловік при оформленні відстрочки вже надав усі необхідні персональні дані стосовно місця проживання, телефону тощо, то штраф є безпідставним. Відповідне рішення ухвалив 25 березня 2025 року по справі №615/1691/24 Другий апеляційний адміністративний суд.
Обставини справи
Чоловік звернувся із позовом до ТЦК, в якому просив суд скасувати постанову від 22.08.2024, якою до нього застосовано штраф 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Рішенням райсуду від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач подав апеляційну скаргу.
Вказав, що він з 7.05.2003 перебуває на військовому обліку і 15.05.2024 отримав довідку про надання йому відстрочки від призову на військову службу строком до 11.08.2024.
Разом з тим, 20.05.2024 позивач також прибув до ТЦК, де йому повернули військовий квиток з відміткою про проходження ВЛК, при цьому вклеїли штрих-код з унікальним номером із системи «Оберіг». Таким чином, позивач вказує, що відповідачем не надано суду доказів порушення ним норм закону, у зв`язку з чим суд першої інстанції повинен був позовні вимоги задовольнити.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2024, під час перевірки документів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивачем, а саме, як вказано ТЦК, він не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у ТЦК, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В поясненнях чоловік вказав, що свою вину не визнає, так як 15.05.2024 отримав довідку про відстрочку від призову та отримав він-код. Відповідно, тоді й повідомив всі необхідні дані.
Як вбачається із витягу з «Резерв+», позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний, 22.08.2024 уточнив дані щодо адреси місця проживання, контактного номеру телефону та електронної пошти.
Що вирішив апеляційний суд
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного адмінсуду не погодилася з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через ЦНАП, електронний кабінет, ТЦК. При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, витягу із ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов`язаного, датою введення інформації про особу позивача вказано 17.10.2019.
У графі протоколу «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» позивачем вказано, що свою вину він не визнає, так як 15.05.2024 отримав у ТЦК довідку про відстрочку та отримав він-код.
За приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII.
З аналізу Закону №1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і ТЦК, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
При цьому, Другим апеляційним адміністративним судом витребувано у відповідача докази можливості або неможливості отримання відомостей щодо персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені ч. 3 статті 14 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Водночас, відповідачем такі пояснення не були подані до суду апеляційної інстанції.
В той же час, відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції доказів вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч. 3 статтею 14 Закону №1951-VIII, з огляду на те, що позивач перебуває на обліку у ТЦК ще з 7.05.2003. Окрім того, відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції доказів неможливості отримання персональних даних позивача у наведений спосіб.
Як передбачено пунктами 7, 7-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать місце проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Таким чином, приписи статей 7 та 14 Закону № 1951-VIII вказують на те, що персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться і в інших базах даних, з яких органи ведення Реєстру отримуються інформацію.
Відтак, наведені норми визначають наявність у відповідача можливості отримати персональні дані позивача з інших баз даних, проте відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних.
Разом з тим, за обставинами даної справи колегією суддів встановлено, що 8.05.2024 позивач проходив медичний огляд (про в матеріалах справи є картка обстеження та медичного огляду), за результатами якого було видано довідку про придатність позивача до військової служби.
Окрім того, 15.05.2024 позивачем до ТЦК подано заяву про надання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, в якій поряд з іншим, було зазначено повне ім`я та по батькові позивача, адреса місця проживання та контактний номер телефону.
Відтак, з приведеного вище вбачається, що у травні 2024 року після проходження медичного огляду позивач у заяві про надання відстрочки повідомив відповідачу про свої персональні дані, що вимагалось законом, зокрема, адресу проживання та номери зв`язку. Тобто, станом на 16.07.2024 у відповідача були наявні відомості про адресу проживання та номери зв`язку позивача.
Відповідачем не надано докази того, що ці персональні дані або інші дані зазнали змін станом на 16.07.2024.
При цьому, колегією судді було витребувано у відповідача додаткові письмові пояснення щодо інформації, які саме відомості позивачем не були оновлені, тобто були відсутні у розпорядженні ТЦК станом на 16.07.2024.
Водночас, відповідачем такі пояснення не були подані до суду апеляційної інстанції.
Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що позивач не уточнив свої персональні дані жодним із визначених законом способів у термін з 19 травня по 16 липня 2024 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, а також відсутні докази того, що з часу отримання позивачем відстрочки від призову (15.05.2024) по 16.07.2024 було змінено персональні дані позивача, які відповідно потребували уточнення.
Виходячи з приведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Підсумовуючи все приведене вище, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову. За викладених обставин колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню. Отже, апеляційний суд скасував штраф ТЦК.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
