Як писала «Судово-юридична газета», Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13114, який передбачає низку змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів», зокрема й корегування умов як вже оголошених, так і майбутніх конкурсів на посади суддів.
Під час обговорення депутати висловили здивування включенням до переліку програми іспиту інформації про племена скіфів та готів, які, на їх думку, не мають стосунку до української державності. Вони вважають програму перевантаженою різними історичними подіями та датами і взагалі – при запровадженні нового тестування розрахунок був на інші акценти, зокрема йшлося про новітню історію України, а не про загальну історію розвитку українських земель.
Член ВККС Руслан Сидорович зазначив про те, що розроблення тестових завдань – це проблема Національної школи суддів, яка має можливість залучити необхідних експертів у сфері історії української державності, і що станом на квітень поточного року тестові завдання не готові.
У підсумку народні депутати вирішили провести консультації з членами ВККС, зокрема головою Комісії, та з представниками Школи суддів стосовно як змісту програми іспиту з історії української державності, так і ситуації з розробкою тестових запитань.
У Національній школі суддів відреагували на озвучену на засіданні Комітету критику щодо затвердженої ВККС програми для перевірки знань з історії української державності суддів (кандидатів на посади суддів) під час процедури їх кваліфікаційного оцінювання.
Михайло Цуркан
начальник (директор) відділу «Тестологічний центр» Національної школи суддів України, суддя Вищого адміністративного суду України у відставці, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України
«Почну з останнього. Дійсно, з метою науково-методичного забезпечення діяльності Комісії щодо організаційної підготовки до проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, НШСУ отримала доручення у строк до 20 квітня 2025 року розробити базу тестових завдань з історії української державності на підставі програми, затвердженої Комісією рішенням від 29 січня 2025 року №29/зп-25.
Для підготовки тестів згідно із вимогами програми, Школою утворено колектив розробників із числа визнаних фахівців з історії української державності, у співпраці із Комісією проведено відповідне навчання розробників, забезпечено напрацювання необхідної кількості тестів. Всі тести піддано подвійному зовнішньому рецензуванню, а передача замовнику відбудеться у визначені ним строки.
Стосовно змісту програми. До її затвердження Комісія розглядала декілька запропонованих, зокрема і Школою, проєктів. Загальні концепції програм були подібними, але різнилися акцентами на певні історичні періоди.
Варіант Школи розроблявся у співпраці із представниками Інституту історії НАН України. Серед іншого ураховувався і вік конкурсантів (не менше 30 років), які на шляху до суддівської професії вивчали історію України за шкільною програмою та, у кращому випадку, питаннями історії української державності могли перейматися у вишах, опановуючи такі предмети як «історія держави і права» чи «теорія держави та права».
Вбачається, що Комісія схилилася до пропозицій наданих колективом авторів залучених до роботи одним із міжнародних проєктів технічної допомоги, які вважали, що сучасний претендент на посаду судді повинен володіти обсягом знань з історії української державності ширшим, ніж закладено у згаданих навчальних дисциплінах юридичних вузів.
Тут варто зауважити, що ухвалення програми є виключною компетенцією Комісії, а Школа зобов’язана забезпечити формування тестової бази з беззаперечним дотриманням наведених у ній тем, за кількісними показниками та визначеним рівнем когнітивних вимог до кожного із тестів.
Що стосується очікувань від тестувань на знання історії української державності, то такі очікування мають бути обґрунтованими. Тому варто хоча б у загальних рисах звернутися до історії започаткування такого виду тестування.
У листопаді 2023 року до Верховної Ради подано законопроєкт №10140 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри». Ні у проєкті, ні у пояснювальній записці до нього й словом не йшлося про необхідність запровадження тестувань з історії української державності. Відсутнє посилання на таке тестування і у редакції прийнятій за результатами першого читання.
Лише до другого читання запропонованої редакції статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» члени правового комітету включили знання історії української державності до складових анонімного тестування (пропозицію підтримано Верховною Радою). Де і у якій формі зафіксовано очікування від такого тестування, невідомо. Разом з тим, представники одного із проектів іноземної технічної допомоги стверджували у кулуарних розмовах, що то їх ідея «вмонтувати» новий вид тестувань саме до згаданого законопроєкту на стадії підготовки до другого читання. Звісно, нічого забороненого тут немає, оскільки навіть кандидат на отримання громадянства України мусить тестуватися на знання історії української державності.
Проблема в іншому. За відсутності оприлюднених обґрунтувань та згаданих очікувань, на ВККСУ покладався обов’язок, і саме їй надано право визначати межі історичних періодів та обсяг знань, якими мають володіти кандидати на посади суддів.
При цьому варто наголосити, що термін «історія української державності» повернуто в новітній історичний обіг відносно нещодавно, а відповідна навчальна дисципліна лише запроваджується, і те – не у всіх юридичних вишах.
Велика українська енциклопедія наводить державність, як якісну характеристику суспільства, властивості його державно-політичної організації. Звісно, що держава і державність поняття не тотожні, оскільки друга значно ширша. Відтак історія української державності не може пов’язуватися лише із періодами реальної чи формальної її незалежності. За цих обставин, від якої пічки танцюватимемо?
Особисто я за фахом не історик, однак погоджуюся із думками провідних фахівців у цій царині про те, що наша державність має глибокі коріння. Як образно зазначив історик та наш сучасник Сергій Плохій, Україна була і протягом багатьох століть є «брамою» Європи. І чого із цього періоду не варто знати кандидату на посаду судді? Що викинути із програми? Про Херсонес, який московський диктатор вважає сакральним місцем для його недоімперії, чи про сарматів, які панували на сучасних землях України протягом пів тисячі років до IV століття нашої ери і іменем яких росіяни назвали вбивчу стратегічну ракету? І взагалі, чи існує межа, із якої починається відлік державності України?
Звісно, будь-який новий вид тестувань є додатковим навантаженням на здобувачів посад суддів. Однак запровадив його законодавець, якому й належить вирішувати доцільність перевірки знань з історії української державності.
ВККС України (нагадую, що пан Руслан Сидорович є її членом) також має певний «люфт» у визначенні меж історичних періодів, знання про які перевірятимуться тестуванням. А щодо НШСУ, то від її працівників залежить забезпечення виготовлення якісного тестового матеріалу. І у зв’язку із цим, можу порадувати кандидатів інформацією про те, що з наведенням переліку тестів буде надано відповідну джерельну базу. Тобто, Комісією запропоновано, Школою організовано, а розробниками виготовлено не просто основу теста, ключ та дистрактори, а й наведено посилання на першоджерела, у яких міститься необхідна для правильної відповіді інформація.
Вважаю, що в умовах нинішнього правового регулювання Комісія і Школа правильно витлумачили суть нового оцінювання та гарантовано забезпечать таке тестування кандидатів на відповідні суддівські посади.
А висловлену на засіданні Комітету пропозицію про консультації із представниками установ, залучених до процедур підготовки та проведення тестувань, варто лише вітати».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
