Якщо пов’язані або афілійовані особи, до яких належать і родичі, ініціюють судовий розгляд, зокрема щодо стягнення боргу, з метою ускладнення чи унеможливлення поділу спільного майна подружжя, формування пасиву або виключення майна з поділу, то такі учасники судового процесу діють недобросовісно і зловживають правами.
Вони використовують приватноправові механізми не для захисту власних прав та інтересів, а для того, щоб завдати шкоди правам та інтересам іншого з подружжя чи осіб, які проживали разом, але не перебували в шлюбі.
Судове рішення в такому випадку має бути ухвалене з урахуванням наявності зловживання правами.
На це вказав Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року по справі 759/11754/23 про стягнення боргу за договором позики.
Обставини справи
Позивач посилалася на те, що у березні 1997 року, перед переїздом до США, вона залишила відповідачу 535 тисяч доларів США.
3 листопада 2018 року між сторонами укладено договір позики у формі розписки, за змістом якої відповідач взяв у борг у позивача 535 тисяч доларів США, які зобов’язувався на вимогу повернути.
Суд першої інстанції позов задовольнив, мотивуючи доведеністю заявлених вимог. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, вказуючи на штучний характер пред’явленого позову, який направлений на недопущення справедливого та законного поділу спільного майна подружжя шляхом приховання майна, фабрикування обставин справи, приховання майна, на яке може бути звернено стягнення.
Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, вказавши, що оскаржуваним рішенням районного суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки заявника не вирішувалися.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, ухвалу суду апеляційної інстанції скасував, справу передав для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Необхідно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами, оскільки вони різняться за суттю та правовими наслідками.
При зловживанні процесуальними правами суд може застосовувати заходи процесуального примусу, включно з поверненням чи залишенням без розгляду процесуальних документів.
Учасники цивільного обороту іноді використовують цивільно-правові механізми з неправомірною метою, наприклад, для ускладнення або недопущення поділу спільного майна подружжя шляхом створення фіктивної заборгованості чи виведення майна з-під поділу. Якщо такі дії ініціюють пов’язані або афілійовані особи (зокрема родичі), це свідчить про очевидну недобросовісність та зловживання правом, що прямо впливає на інтереси іншого з подружжя.
У таких випадках приватноправові інструменти використовуються не для захисту прав, а для їх обходу. Апеляційний суд не врахував, що у випадках, коли пов’язані або афілійовані особи (зокрема родичі) ініціюють позови про стягнення боргу з метою ускладнення або недопущення поділу спільного майна подружжя, їхня поведінка є недобросовісною та має ознаки зловживання правом.
У таких ситуаціях приватноправові конструкції використовуються не для захисту прав, а для їх обходу, що впливає на інтереси другого з подружжя.
Також апеляційний суд не виконав вимоги закону щодо надання оцінки кожному доводу апеляційної скарги, зокрема не розглянув аргумент про штучність пред’явленого позову, спрямованого на приховання майна та уникнення справедливого поділу, що є порушенням процесуальних обов’язків суду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
