Виконання законних вимог правоохоронців не є підставою для визнання порушення ПДР діянням, вчиненим у стані крайньої необхідності (ст. 39 КК), оскільки нормативно-правові акти, які регулюють діяльність правоохоронних органів, не передбачають можливості порушення зазначених Правил водієм. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 25.02.2025 по справі № 537/1473/20.
Обставини справи
Водій, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», порушив пункт 13.1 ПДР, допустив зіткнення з напівпричепом автомобіля «МАЗ-54323», який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого автомобіль «Toyota Corolla» розвернуло та відкинуло на ліву смугу у попутному напрямку, де відбулося його зіткнення з автомобілем «Rang Rover Vogue».
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 3 ст. 286 КК. У касаційній скарзі засуджений вказує, що судами не застосовано ст. 39 КК, оскільки не взято до уваги виконання ним обов’язкових для виконання вказівок працівника правоохоронного органу.
Позиція Верховного Суду
ККС ВС залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
ККС ВС зазначив, що ні матеріали справи, ні доводи касаційних скарг не містять підтвердження того, що засуджений діяв у стані крайньої необхідності. Нормативно-правові акти, зокрема, Закон «Про міліцію» та «Про дорожній рух», Постанова КМУ від 14.04.1997 № 341, якою затверджено Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ та Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджена наказом МВС від 27.03.2009, на які посилається засуджений в обґрунтування версії того, що він, порушуючи ПДР, перебував в стані крайньої необхідності, не містять положень, які б передбачали можливість порушення ПДР, зокрема і при виконанні законних вимог правоохоронців.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.