Перша палата ВККС 13 травня 2025 року провела співбесіди ще з трьома кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів.
Це третя група кандидатів в адміністративні апеляції, з якими відбулися співбесіди у межах конкурсу на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів.
Нагадаємо, що своєрідні «особливості» конкурсу на посади суддів апеляційних судів призвели до того, що на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, після етапу кваліфікаційного іспиту, залишилося лише 67 претендентів.
«Судово-юридична газета» вже раніше повідомляла, як проходили співбесіди з кандидатами в адміністративні апеляційні суди у перший та другий дні співбесід.
Співбесіди з кандидатами 13 травня розпочалися у 10:00, а завершилися у 18:25.
Співбесіди у цей день відбулися із наступними кандидатами:
1. БІЛОНОЖЕНКО Марина Анатоліївна – суддя Черкаського окружного адміністративного суду. У 2023 році відряджена до Київського окружного адміністративного суду.
До кандидатки виникли запитання стосовно тих чи інших обставин її суддівської кар’єри.
Члени ВККС звернули увагу, що на момент подання у 2023 році заяви про участь у конкурсі на посади суддів апеляційних судів, реальний досвід Марини Білоноженко з розгляду справ не перевищував 3,5 роки.
При цьому на посаду судді Марина Білоноженко була призначена ще у січні 2014 року.
Суддя пояснила, що спочатку певний час їй довелося очікувати на присягу судді, а у подальшому вона перебувала у декретній відпустці.
З 24 лютого 2022 року по травень 2022 року Марина Білоноженко перебувала за кордоном у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України, хоча Черкаський окружний адміністративний суд свою діяльність не припиняв.
«Я людина і мати. У мене була наймолодша за віком дитина в колективі суду – 7 років. До того ж я не місцева, родичів у Черкасах у мене немає. Коли стало зрозуміло, що місто Черкаси у безпеці, я повернулася», - розповіла суддя.
Також члени ВККС підрахували, що після повернення до України, з 2022 по 2024 роки суддя ще п’ять разів виїжджала за кордон.
«Я їздила до друзів», - зазначила Марина Білоноженко.
Крім того, виявилося, що суддя не надто обізнана у сучасних засобах пошуку релевантної судової практики по спеціалізації, наприклад, Марина Білоноженко не знайома зі створеною Верховним Судом базою правових позицій Supreme LAB.
Наостанок суддя повідомила, що є необізнаною і у справах свого колишнього чоловіка Іллі Ніжнікова, з яким, втім, вона продовжує спільно проживати. Ілля Ніжніков наразі є начальником Закарпатської митниці, а раніше був начальником Житомирської митниці.
Від Громадської ради доброчесності суддя отримала негативний висновок.
Згідно з рішенням Першої палати ВККС, Марина Білоноженко отримала 683,2 бали, однак не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої та соціальної компетенції.
2. КАЛМИКОВА Юлія Олександрівна – суддя Лисичанського міського суду Луганської області. Відряджена до Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Основні запитання до судді стосувалися її досвіду діяльності на посаді заступника голови суду, координації роботи суду з правоохоронними органами, дій судді під час подій на Сході України у 2014 та 2022 роках та обставин набуття нею статусу адвоката у 2020 році.
Справа у тому, що питання набуття діючим суддею статусу адвоката є доволі дискусійним, особливо враховуючи, що таким чином суддя фактично перебуває під дією двох присяг одночасно. До того ж набуття суддею статусу адвоката потенційно може створити конфлікт інтересів, адже судді необхідно взаємодіяти з місцевою Радою адвокатів, проходити стажування, складати іспит тощо.
Разом з тим, Юлія Калмикова розповіла, що для уникнення потенційного конфлікту інтересів вона набула статус адвоката у Раді адвокатів Полтавської області, а не у Раді адвокатів Луганської області, яка, до того ж, сама не захотіла мати справ із діючою суддею.
Також суддя повідомила, що вільно володіє румунською мовою та вчить іспанську мову.
Від ГРД Юлія Калмикова отримала негативний висновок.
Перша палата ВККС одноголосно вирішила, що суддя відповідає посаді судді апеляційного адміністративного суду. Кількість балів – 666,38.
Подальшу долю кандидатки ВККС вирішить у пленарному складі.
3. БАБАЄВ Андрій Іванович – суддя Харківського окружного адміністративного суду
Співбесіда кандидата з членами ВККС не склалася з самого початку.
Спочатку член Комісії Руслан Сидорович висловив думку, що свої «мотиваційні» документи для участі у конкурсі Андрій Бабаєв підготував за допомогою чат-боту ChatGPT.
Потім вже сам Андрій Бабаєв повідомив, що у посаді судді апеляційного суду його найбільше цікавить соціальний статус та більший, ніж в суді першої інстанції, розмір суддівської винагороди.
Однак більшість запитань до кандидата виникли у зв’язку з одразу п’ятьма його рішеннями про обмеження акцій протесту у Харкові у 2012-2013 роках.
Фактично, мова йшла про заборону проведення зібрань тодішньої опозиції за позовами Харківської міської ради.
Нічого конкретного по суті винесених ним рішень Андрій Бабаєв пояснити не зміг.
Спочатку він розповів, що відповідною на той час була практика місцевого апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду. Однак потім суддя додав, що побоювався провокацій з боку РФ.
«Кордон з РФ у нас недалеко. Могли бути провокації», - розповів Андрій Бабаєв.
Від ГРД суддя отримав негативний висновок.
Переконати у своїй правоті членів Комісії Андрій Бабаєв у підсумку не зміг та одноголосно був визнаний таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у апеляційному суді за критерієм особистої та соціальної компетенції.
Результат судді – 655,63 бали.
Автор В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
