Кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі.
Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. На це вказав Касаційний цивільній суд Верховного Суду у постанові від 31 січня 2024 року по справі №671/1832/20.
Обставини справи
У грудні 2020 року чоловік звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», у якому просив визнати недійсним кредитний договір, зазначивши про те, що договір з відповідачем він не укладав, інших осіб на укладення спірного договору не уповноважував, отже спірний договір укладено без волевиявлення позивача.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у задоволенні позову відмовив. Судові рішення мотивовано тим, що оспорюваний правочин укладений в електронному вигляді, підписаний позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Крім того, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не міг бути укладений.
Отримання кредитних коштів не позивачем, а перерахування їх відповідачем на банківську карту третіх осіб не є доказом неукладення та/або непідписання вказаного договору.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Укладання кредитного договору в електронному вигляді регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Такий договір укладається шляхом акцепту оферти через інформаційно-телекомунікаційну систему, із застосуванням електронного підпису, зокрема — одноразового ідентифікатора. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, прирівнюється до письмового.
Особа, що укладає електронний договір, має бути ідентифікована за допомогою особистих даних (паспорт, ІПН, телефон, банківська картка тощо).
Відповідно до законодавства, факт входу користувача в особистий кабінет, подання заявки, акцепт умов та підтвердження через одноразовий ідентифікатор свідчать про волевиявлення на укладення договору.
У цій справі суди встановили, що кредитний договір був укладений з дотриманням вимог законодавства, попри заперечення позивача. Ідентифікація була здійснена належним чином, а електронний договір має юридичну силу. Отримання коштів третьою особою не свідчить про неукладення договору, а стосується його виконання.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
