Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та відразу в цілому як закон законопроект 13271-1 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу щодо відповідальності за корупційні правопорушення.
Перед цим, як писала «Судово-юридична газета», були проведені обговорення за участі представників НАБУ, САП, ВАКС, Офісу Генпрокурора тощо.
Як зазначає комітет у висновку, він «вважає за потрібне врахувати пропозиції, висловлені Національним агентством з питань запобігання корупції, Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою».
Відповідно до законопроекту поріг для відповідальності за недостовірне декларування піднімуть, а за незаконне збагачення, навпаки – зменшать. Як зазначив представник НАБУ під час обговорення, підняття порогу від 1,5 млн до 2,2 млн для кримінальної відповідальності за недостовірне декларування «відповідає певному знеціненню національної валюти і подорожчанню життя».
Отже, з урахуванням пропозицій антикорупційних органів, до КК, КПК, КУпАП, закону про запобігання корупції, ЦПК, а також закону про військовий обов’язок пропонується внести наступні зміни.
Зміни до КУпАП
Вносяться зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення «Порушення вимог фінансового контролю».
Так, якщо зараз відповідальність за КУпАП настає у разі недостовірного декларування на суму від 302 800 грн до 1 514 000 грн, то після змін вона наставатиме за «помилку» у декларації від 454 200 до 2 271 000 грн.
А саме, у змінах буде передбачено, що відповідальність за статтею 172-6 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зміни до Кримінального кодексу
Декларування недостовірної інформації
Відповідно, до 2,271 млн грн посувається і межа недостовірного декларування для кримінальної відповідальності посадовців.
Так, у ч. 1 статті 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації» буде передбачено, що відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів. Тобто, від 2,27 млн до 7,57 млн грн.
У санкції збільшується штраф за таке діяння – з максимального 68 000 грн до 102 000 грн.
У ч. 2 ст. 366-2 КК також збільшується порогова сума недостовірного декларування, за яку настає відповідальність за таке діяння, і розмір покарання у виді штрафу..
Так, умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7,57 млн грн) будуть каратися штрафом від 102 000 грн до 136 000 грн або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Незаконне збагачення
Нині відповідальність за статтею 368-5 (незаконне збагачення) настає у разі набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Тобто, активів на суму більше 9 841 000 грн.
Змінами пропонується встановити, що відповідальність за незаконне збагачення настає у разі набуття активів, вартість яких більше ніж на 3000 прожиткових мінімумів перевищує її законні доходи. Тобто, на 9 084 000 грн.
Таким чином, межа відповідальності за незаконне збагачення буде понижена порівняно з чинною редакцією на 757 тисяч грн.
Крім того, примітку до цієї статті, яка визначає, хто є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, пропонується розширити.
Так, наразі такими є особами є особи, зазначені у пункті 1 ч. 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції». Пропонується, щоб такими особами також вважалися особи з підпункту «ґ» пункту 2 ч. 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції». Тобто, голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.
Отже, уточнюється, що члени ВЛК та колишніх МСЕК також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.
Зміни до КПК
Змінюється норма. 3 ч. 3 ст. 216 КПК, яка регулює підслідність справ детективам органів БЕБ.
Так, наразі детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 ч. 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від 500 до 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, від 1,514 млн грн до 6,056 млн грн), встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ.
Пропонується підвищити розмір предмета для підслідності БЕБ з 1,5-6 млн грн до 3-15 млн грн.
Також пропонується змінити умови підслідності НАБУ у пункті 2 ч. 5 ст. 216 КПК
А саме, встановити, що детективи НАБУ здійснюють розслідування, якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у 5 тисяч і більше разів (наразі – у 2 тисячі і більше – прим. ред.) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%).
Таким чином, за статтею 191 КК та іншими, визначеними вище, НАБУ буде здійснювати розслідування, якщо предмет злочину більше 15,14 млн грн, а не 6 млн, як зараз.
Пункт 20-9 розділу «Перехідні положення» КПК пропонується доповнити нормою про те, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до ЄРДР та які перебувають у провадженні НАБУ або БЕБ станом на день набрання чинності як законом законопроектом 13271-1 продовжують здійснювати детективи НАБУ або БЕБ.
Також перехідні положення КПК пропонується доповнити пунктом 20-10 такого змісту.
Судове провадження стосовно обвинуваченого у скоєнні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, та який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятись судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою лише у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, в тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв’язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Обставини, що свідчать про неможливість участі у судовому провадженні особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, які свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Судове провадження, яке раніше було зупинене на підставі статті 335 КПК, може бути відновлено судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою у разі встановлення факту, що особа зазначена в абзаці першому цього пункту, перестала брати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та може приймати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції).
Зміни до ЦПК
У зв’язку із внесенням вказаних змін до КУпАП та КК, у статті 290 Цивільного процесуального кодексу, яка регулює пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, змінюється ч. 2 стосовно умов пред’явлення позову – збільшується розмір «недостовірності» з 500 до 750 ПМ.
Відповідно у ЦПК також розширюється коло осіб, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рахунок згаданих вище голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.
Строк зберігання відомостей у Реєстрі корупціонерів
Статтю 59 Закону «Про запобігання корупції» пропонується доповнити ч. 4 стосовно строків зберігання відомостей у Реєстрі корупціонерів (на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Артем Ситник проти України»).
Так, строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, у разі прийняття змін буде становити:
- відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
- відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;
- відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи;
- відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.
Після завершення цих строків відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення підлягають виключенню.
Зміни до закону про військовий обов'язок
Крім того, ч. 2 статті 4 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» пропонується доповнити нормою, відповідно до якої Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
