Безпосередній огляд речових доказів у судовому засіданні не є тотожним безпосередньому дослідженню доказів, наданих сторонами кримінального провадження, які підтверджують або спростовують винуватість особи. Вирішення питання про необхідність огляду речових доказів під час судового розгляду належить до компетенції суду, який може дійти висновку про можливість проведення такого огляду з власної ініціативи або ж за мотивованим клопотанням сторін. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 8 травня 2025 року по справі №751/3448/23.
Позиції судів
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за частинами 2, 3 ст. 436-2 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що місцевий суд безпосередньо не оглядав речовий доказ – мобільний телефон обвинуваченого, та не міг пересвідчитися в наявності публікацій саме на його пристрої.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
ККС ВС вказав, що системне тлумачення норм процесуального закону свідчить про те, що безпосередній огляд речових доказів у судовому засіданні не є тотожним безпосередньому дослідженню доказів, наданих сторонами кримінального провадження, які підтверджують або спростовують винуватість особи.
При цьому питання необхідності огляду речових доказів під час судового розгляду належить до компетенції суду, який за наявності відповідних підстав, зокрема, для вирішення питання допустимості доказів, може дійти висновку про можливість проведення такого огляду за власної ініціативи або ж за мотивованим клопотанням сторін.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого мобільний телефон марки «Samsung», який належав засудженому та був вилучений під час обшуку, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до журналу судового засідання прокурор надав місцевому суду для дослідження вказаний мобільний телефон, проте згідно з роз’ясненням спеціаліста, який брав участь у судовому розгляді, на телефоні встановлено пароль, у зв’язку із чим здійснити огляд речового доказу виявилося неможливим.
Тож сторона обвинувачення відмовилася від дослідження цього речового доказу, а сторона захисту не заперечувала щодо такої відмови та не зверталася до суду з мотивованим клопотанням про необхідність дослідження речового доказу.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
