Дніпровський апеляційний суд поставив крапку в історії про цькування дівчини з нетрадиційною сексуальною орієнтацією в однієї з гімназій міста Дніпро.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», у 2025 році класний керівник одного з восьмих класів, дізнавшись про нетрадиційну сексуальну орієнтацію однієї з учениць, вчинила дії, які у подальшому були розцінені як «цькування».
Хоча про свою нетрадиційну орієнтацію учениця сама розповіла вчительці, вона все ж попросила зберегти цю інформацію у тайні. Однак в реальності виявилося, що інформація про сексуальну орієнтацію швидко стала відомою однокласникам дівчини, а класний керівник ще й влаштувала публічне обговорення орієнтації учениці під час класної години.
Дівчина, втім, все ж повідомила про події у школі рідним, а потім у поліцію, яка склала відносно класного керівника протокол за ч. 1 ст. 173-4 (цькування учасника освітнього процесу) Кодексу про адміністративні правопорушення.
Однак, Самарський райсуд м. Дніпропетровська 25 квітня закрив провадження відносно вчительки у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд зазначив, що зі складеного поліцією протоколу незрозуміло, в чому конкретно полягає провина вчительки та які конкретно негативні наслідки спричинили її дії.
Учениця та її адвокат не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційну скаргу.
У своїй апеляційній скарзі вони вказали, що протягом двох тижнів, з 17 лютого по 4 березня, класний керівник систематично вчиняла психологічне насильство стосовно учениці. Це відбувалося саме після того, як дівчина розповіла вчительці про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Класний керівник здійснювала тиск на дитину, називаючи її «ненормальною» та «психічно хворою», що призвело до депресивного стану учениці, внаслідок чого вона відмовилася відвідувати школу.
4 березня, коли дівчина вирішила повернутися до школи, то вчителька, під час класної години у присутності інших учнів, влаштувала «виховний захід», який полягав у засудженні нетрадиційної сексуальної орієнтації учениці, інформації про її погане виховання батьками та вимогах «закрити рота та перевестися в інший клас». Як наслідок, у дівчини сталася істерика.
У подальшому класний керівник видалила ученицю зі спільного шкільного чату, зняла з дівчини обов’язки старости класу, а потім стала переконувати інших учнів, що їм «не варто спілкуватися з дівчиною, оскільки вона має нетрадиційну сексуальну орієнтацію».
У судовому засіданні в апеляційному суді вчителька та її адвокат попросили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, вчителька повідомила, що не розповсюджувала будь-якої негативної інформації стосовно сексуальної орієнтації учениці.
Вона додала, що хотіла лише допомогти своїй учениці, оскільки сприйняла повідомлення дівчини про нетрадиційну сексуальну орієнтацію, як потребу у психологічній допомозі. Проте вийшло непорозуміння, і це саме учениця у подальшому почала налаштовувати проти класного керівника інших учнів, а також розповсюджувати про вчителя різні плітки.
Однак дівчина, у присутності класного керівника, розповіла в суді, що після того, як вона повідомила вчителю про свою сексуальну орієнтацію, то вчителька їй відповіла, що вона «психічно хвора», але вчитель «знає як допомогти» у вказаній ситуації. Така позиція вчителя призвела до того, що дівчина опинилася у стані депресії та взяла «лікарняний».
А 4 березня під час класної години вчителька відокремила дівчину від інших учнів, посадила її за окреме місце та почала з’ясовувати «обставини» життя учениці. При цьому вчителька запросила на «класну годину» ученицю з іншого класу, яка мала розповісти, що їй відомо про сексуальну орієнтацію дівчини.
Після цього класний керівник розповіла учням, що їх однокласниця «не така», як інші.
Як зазначила дівчина, під час «виховного заходу» вчителька на надала їй можливості висловити власну думку. У підсумку у дівчини стався нервовий зрив.
Тоді до школи приїхала старша сестра учениці, яка намагалася поговорити з класним керівником, але коли це виявилося не надто успішним, то викликала у школу поліцію.
Наслідками всіх цих подій стало те, що дівчина стала погано вчитися, хоча раніше була відмінницею, а також зіткнулася з ігноруванням її іншими особами.
Дослідивши позиції сторін, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не у повній мірі дослідив обставини справи і фактично формально поставився до дослідження доказів, скориставшись для закриття справи недоліками складеного поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.
«Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом», - вказав суд апеляційної інстанції.
Апеляційний суд звернув увагу, що до матеріалів справи були долучені відеозаписи, які фактично як підтверджують слова учениці, так і доводять факт вчинення психологічного тиску на неї.
Крім того, директор гімназії, в якій вчиться дівчина, надіслала до суду інформацію про підсумки перевірки подій у школі, відповідно до якої було встановлене «необ’єктивне відношення з боку вчителя до здобувачки освіти».
Також було підтверджено, що класний керівник дійсно «обговорювала з дітьми особисті риси неповнолітньої, що могло негативно вплинути на відношення інших здобувачів освіти стосовно неї, внаслідок чого могло бути заподіяно психічну шкоду неповнолітній».
А відповідно до висновку шкільного психолога стосовно психологічного стану учениці, то під час психологічної консультації з дитиною встановлено «наявність ознак посттравматичного стресу (підвищена тривожність, порушення сну за словами дитини, емоційна вразливість, схильність до плаксивості, замкненість та уникнення соціальної взаємодії)». Також встановлено, що у дитини наявні симптоми, що свідчать про «глибоке психоемоційне потрясіння, яке потребує подальшого професійного супроводу».
У підсумку 2 червня апеляційний суд визнав, що класний керівник завдала шкоди психологічному стану дитини та визнав вчительку винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відтак вчителька має сплатити штраф у розмірі 850 гривень та судовий збір у розмірі 605 гривень.
Автор В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
