Для того, щоб у бюджеті судової влади з’явилися кошти на подальший розвиток електронного правосуддя – і хоча б просто на забезпечення поточної роботи модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), відповідні завдання та розпорядники коштів мають бути передбачені у нормативних актах щодо реалізації Національної програми інформатизації.
Нагадаємо, що наразі в Україні функціонує подання документів до суду в електронній формі, а для певних категорій осіб – такі документи подаються через «Електронний суд» в обов’язковому порядку. Як писала «Судово-юридична газета», така вимога передбачена Законом 3200-ІХ щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
У планах судової влади – подальший розвиток електронного правосуддя і навіть впровадження штучного інтелекту в окремі процеси.
Втім, не лише кібератаки можуть зашкодити роботі електронного правосуддя, а й відсутність фінансування на його підтримання. Відповідне застереження вже висловив Комітет ВР з питань правової політики стосовно Бюджетної декларації уряду на 2026-2028 роки.
Разом з тим, судячи з проекту постанови 13447 про затвердження переліку завдань та проектів Національної програми інформатизації на 2025 рік, який вніс до Верховної Ради Кабмін, уряд чомусь «забув» про ЄСІКС та необхідність підтримки роботи модулів, зокрема, електронного суду.
Так, у переліку завдань інформатизації в Україні подальша підтримка розбудови ЄСІКС відсутня, як і згадка про головного розпорядника коштів – Державну судову адміністрацію.
При цьому у попередній аналогічній постанові вони були вказані. Так, постанова про завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки від 8 липня 2022 року № 2360-IX передбачала розроблення, впровадження та супроводження модулів та підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а також згадувала про ДСА.
Що передбачив Кабмін
У запропонованому проекті постанови 13447 щодо переліку завдань та проектів Національної програми інформатизації на 2025 рік у профільному розділі «Інформатизація системи правосуддя» вказано, що результатом виконання завдання «Ефективне функціонування інформаційної системи правосуддя» має бути «забезпечення функціонування інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем відповідного органу».
Цими відповідними органами вказані Верховний Суд, Конституційний Суд та Вища рада правосуддя (у попередній програмі замовниками були ДСА, ВАКС та ВРП).
Загальний бюджет під інформатизацію – 45,5 млн грн. З них 41,4 млн – для Верховного Суду і приблизно по 2 млн – ВРП та КСУ.
Отже, жодного слова про ЄСІКС та про ДСА у Національній програмі інформатизації немає.
Слід зауважити, що стосовно інших органів передбачено значно більше проектів з інформатизації.
До прикладу, майже 4 млн виділяється на розроблення
модуля регуляторного порталу, який забезпечує в»заємодію між бізнес-середовищем, громадськістю та Державною регуляторною службою України, іншими органами влади щодо проектів нормативно-правових актів та дерегуляції». Щоправда – за рахунок міжнародних технічної допомоги.
Можна припустити, що завдання з розбудови ЄСІКС буде в подальшому покладене на інші органи – до прикладу, Мінцифри, і такому випадку програма підпадатиме під електронне урядування. Втім, наразі конкретну відповідь на це питання проект постанови уряду не дає.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
