Одним із основоположних принципів процесуального права є чітке розмежування повноважень між інстанціями. Забезпечення позову — це не універсальний засіб, доступний будь-якому суду, а інструмент суду, що розглядає спір по суті. Проте Касаційний господарський суд Верховного Суду в ухвалі від 23 червня 2025 року по справі №916/4912/24 вирішив своєю ухвалою вжити заходи забезпечення позову, у задоволенні якого вже було відмовлено судом апеляційної інстанції.
Так, до КГС ВС, який не переглядає справу по суті, а лише оцінює законність судових рішень попередніх інстанцій, надійшла касаційна скарга та заява позивача про забезпечення позову. Незважаючи на те, що рішенням суду апеляційної інстанції у задоволенні позову було відмовлено, а таке рішення набирає законної сили з моменту проголошення, касаційний суд забезпечив цей позов.
Обставини справи
5 листопада 2024 року селянське (фермерське) господарство «ВІКТОРІЯ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про стягнення 38,77 млн грн збитків. СП «ВІТМАРК-УКРАЇНА» виступало як третя особа, що не заявляє самостійних вимог.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 5.02.2025 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, і з ТОВ «ВІТМАРК АГРО» стягнуто компенсацію збитків та судовий збір.
Відповідач, ТОВ «ВІТМАРК АГРО», звернувся з апеляційною скаргою з вимогою про скасування зазначеного рішення та відмову в задоволенні позовних вимог. Згодом СФГ «ВІКТОРІЯ» також подало апеляційну скаргу, просячи змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 5.06.2025 апеляційна скарга СФГ «ВІКТОРІЯ» була залишена без задоволення, а апеляційна скарга ТОВ «ВІТМАРК АГРО» задоволена. Рішення Господарського суду Одеської області від 5.02.2025 було скасовано, у позові СФГ «ВІКТОРІЯ» відмовлено, а судові витрати покладено на СФГ «ВІКТОРІЯ». Важливо, що цією ж постановою були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024. Це рішення апеляційного суду набрало законної сили.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, СФГ «ВІКТОРІЯ» подало касаційну скаргу до КГС ВС, у якій просило скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції зі зміною мотивувальної частини (зокрема, щодо визнання поважними причин неподання нових доказів та недобросовісної поведінки відповідача). До касаційної скарги було додано клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду.
16.06.2025, до відкриття касаційного провадження, СФГ «ВІКТОРІЯ» подало заяву про забезпечення позову, вимагаючи арешту майна та грошових коштів ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову. Свої вимоги СФГ «ВІКТОРІЯ» обґрунтовувало недобросовісною поведінкою відповідача, посилаючись на інформацію з ЄДР про створення нової юридичної особи ТОВ «ВІТМАРК-ТЕРРА» нібито для ухилення від виплат. Також зазначалися покази свідків та стаття в інтернеті про обставини 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2025 у задоволенні клопотань ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про розгляд заяви у судовому засіданні з викликом сторін та про визнання зловживання процесуальними правами було відмовлено. Заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно та грошові кошти ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову.
Іншою ухвалою від 23.06.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СФГ «ВІКТОРІЯ», призначивши розгляд на 10 липня 2025 року, та відмовив СФГ «ВІКТОРІЯ» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду.
Чому ухвала Верховного Суду викликає питання
Аналіз зазначеної ухвали Верховного Суду та матеріалів справи виявляє низку питань щодо відповідності нормам процесуального права.
Чи дотримано право на захист та принцип змагальності сторін?
Отже, по-перше, Верховний Суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін та надання можливості подати заперечення, пояснення чи докази.
Згідно зі ст. 13 ГПК, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона має право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з усіх питань, що виникають під час розгляду справи. Відмова у наданні стороні можливості висловити свою позицію щодо заяви про забезпечення позову є прямим порушенням цих принципів.
Чи може мати місце повторний розгляд заяви про забезпечення позову
Верховний Суд, задовольняючи заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» від 16.06.2025, фактично здійснив повторний розгляд питання про забезпечення позову, яке вже було вирішено та переглянуто ним раніше.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24 заяву від 11.11.2024 вже було розглянуто та задоволено з однакових підстав, накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «ВІТМАРК АГРО».
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №916/4912/24 залишено без змін.
Відповідні заходи забезпечення діяли до прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 5.06.2025, яка набрала законної сили, у позові СФГ «ВІКТОРІЯ» було відмовлено, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, були скасовані. Це означає, що питання забезпечення позову було скасовано за наслідком прийняття рішення про відмову в позові та набрання його законної сили.
Таким чином, розглядаючи та задовольняючи тотожну заяву, Верховний Суд спочатку здійснив її перегляд як касаційний суд, а повторно розглянув її як суд першої інстанції, чим поставив під питання принцип остаточності судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, є зловживанням процесуальними правами.
І головне – чи має повноваження касаційний суд у цьому випадку вживати заходи забезпечення позову?
- Обмежені повноваження касаційної інстанції: Стаття 308 ГПК чітко визначає виключні повноваження суду касаційної інстанції, серед яких відсутнє повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову. Суд касаційної інстанції, згідно з ст. 300 ГПК України, перевіряє лише правильність застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Він не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, не встановлені судами нижчих інстанцій, вирішувати питання про достовірність доказів, збирати чи приймати до розгляду нові докази. Забезпечення позову не є предметом касаційного перегляду.
- Судова практика: пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» прямо вказує: «Оскільки в Главі 2 Розділу V цього Кодексу не передбачено забезпечення позову на стадії касаційного провадження, у разі надходження відповідної заяви її повертають заявникові».
Аналогічна позиція висловлена Касаційним цивільним судом (постанова від 8.04.2020 у справі №333/2736/18, ухвали від 27.01.2020 у справі №361/3462/17, від 27.05.2019 у справі №180/893/16-ц) , Касаційним адміністративним судом (ухвали по справі від 24.04.2025 №240/33267/21, від 9.12.2024 № 320/13541/24 ).
Тобто, при однаковому змісті процесуальних кодексів рішення касаційних судів свідчать про відсутність єдиної позиції Верховного Суду.
Неоднакове застосування касаційними судами положень процесуального закону щодо можливості вжиття або скасування заходів забезпечення позову під час касаційного провадження є системною проблемою, яка потребує негайного вирішення. Наведені приклади з практики Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів.
Чи має місце ігнорування законної сили рішення апеляційного суду?
Верховний Суд, накладаючи арешт, на думку сторони, фактично проігнорував законну силу постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 5.06.2025, якою в позові було відмовлено та скасовано раніше вжиті заходи забезпечення позову. Рішення апеляційного суду набрало законної сили, що означає його обов'язковість та неможливість повторного застосування заходів забезпечення щодо відхиленого позову.
Такі дії створюють суттєві перешкоди для ведення господарської діяльності підприємствами, що, особливо в умовах воєнного стану, є неприпустимим. Цей випадок потребує уваги з точки зору необхідності забезпечення єдності судової практики та дотримання верховенства права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
