Для помічників суддів та секретарів судових засідань можуть передбачити нові повноваження – отримувати дані з державних реєстрів для ідентифікації учасників процесу. Відповідний законопроект 13448 зареєструвала у Верховній Раді група народних депутатів на чолі з головою Комітету ВР з питань правової політики Денисом Масловим.
Так, у КАСУ, ЦПК та ГПК пропонується встановити, що для цілей організаційної допомоги із визначенням підсудності, а також ідентифікації учасників судового процесу, за письмовим дорученням судді помічник судді може направляти запити та отримувати дані Єдиного державного демографічного реєстру, інших автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, доступ до яких має суддя.
Аналогічні повноваження буде мати секретар судового засідання.
Суддя з метою ідентифікації учасників судового процесу може користуватися даними Демографічного реєстру, іншими автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Відповідно у законі про Демографічний реєстр буде передбачено, що суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для визначення підсудності та ідентифікації учасників судового процесу. У випадках, передбачених законом, за письмовим дорученням судді такий доступ до Реєстру можуть отримати помічник судді, секретар судового засідання.
Нагадаємо, можливість отримання суддями інформації щодо місця проживання (перебування) фізичної особи з Демографічного реєстру було реалізовано з 27 березня 2023 року (хоча відповідна опція була передбачена ще у змінах до процесуальних кодексів 2017 року).
З 5 квітня 2023 року забезпечено можливість отримання суддями інформації з ЄДР. Із 7 липня 2023 року забезпечено можливість отримання суддями інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Наразі також забезпечено доступ суддів до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Вказані можливості доступні в Електронному кабінеті судді в ЄСІКС.
Разом з тим, чинне правове регулювання вимагає від судді, який бажає отримати інформацію з реєстрів, самостійно готувати відповідні запити, направляти їх до зазначених реєстрів та отримувати інформацію. Суддя не може доручити їх здійснення помічнику або секретарю судового засідання.
На думку авторів законопроекту, така ситуація потребує врегулювання, адже направлення запитів та отримання інформацію із зазначених реєстрів є суто технічною дією, а тому можливість передати її здійснення помічнику або секретарю судового засідання (за дорученням судді) повністю узгоджуються з їхніми посадовими обов’язками. Це також дозволить зменшити навантаження на суддю та позбавить його необхідності самостійно вчиняти зазначені дії, які носять організаційний характер.
У Верховному Суді позитивно оцінили запропоновані новели. Разом з тим, там вказали, що відкритим залишається питання щодо механізму реалізації відповідного доручення судді помічником судді (секретарем судового засідання).
Як писала «Судово-юридична газета», для того, щоб у бюджеті судової влади з’явилися кошти на подальший розвиток електронного правосуддя – і хоча б просто на забезпечення поточної роботи модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), відповідні завдання та розпорядники коштів мають бути передбачені у нормативних актах щодо реалізації Національної програми інформатизації.
Однак Кабмін у проекті постанови 13447 про затвердження переліку завдань та проектів Національної програми інформатизації на 2025 рік, який вніс до Верховної Ради, навіть не вказав Державну судову адміністрацію у переліку відповідальних органів за інформатизацію правосуддя, а про ЄСІКС – взагалі «забув».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
