Як писала «Судово-юридична газета», бюджетний комітет парламенту рекомендував прийняти в першому читанні зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік. Разом з тим, профільний комітет висловив низку зауважень до нього.
У висновку на законопроект комітет вказав, що загалом реалізація законопроекту 13439 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту держбюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на бюджет щодо обслуговування і погашення боргових зобов’язань.
У разі прийняття законопроекту 13439 граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2025 рік ще більше перевищуватиме граничну величину, визначену частиною 1 статті 14 Бюджетного кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), а граничний обсяг державного боргу на 31.12.2025 також буде ще більшим за граничну величину загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначену ч. 2 статті 18 БК (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП). Але дію цих норм Кодексу зупинено на 2025 рік, і зазначене обмеження боргу не застосовується у випадках введення воєнного стану.
Згідно із звітними даними Казначейства за підсумками січня-травня 2025 року, суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету в обсязі 1 399,6 млрд грн, що становить 54% річного уточненого плану.
При цьому, за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 984,1 млрд грн або 92,5% плану на звітний період (відповідно до звіту Казначейства такий плановий показник становив 1 064,1 млрд грн) та 50,3% від уточненого річного плану (1 956,5 млрд грн і збільшеного проти затвердженого показника на 2,9 млрд грн за рахунок виділення за рішеннями уряду коштів із резервного фонду).
Щодо запропонованого додаткового збільшення видатків резервного фонду на 18 млрд грн, то Комітет відмітив, що резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду держбюджету, разом з тим, ця законодавча вимога не застосовується в умовах воєнного стану.
Виходячи з інформації, наведеної у пояснювальній записці до законопроекту 13439, основними факторами, які вплинули на збільшення прогнозу доходів державного бюджету є перегляд Мінекономіки окремих макроекономічних показників на 2025 рік (зокрема середньомісячної зарплати і прибутку прибуткових підприємств) та зростання фактичних надходжень за окремими джерелами доходів, зокрема щодо:
- податку та збору на доходи фізичних осіб – зростання фактичної середньомісячної зарплати найманих працівників та збільшення витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців;
- податку на прибуток підприємств – більші прибутки підприємств та надходження податку за результатами його декларування;
- коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону про Нацбанк, – приведення у відповідність до фактичної сплати НБУ суми частини прибутку до розподілу, що підлягала перерахуванню до державного бюджету та затверджена Радою НБУ;
- частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність
- акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
- зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій;
- інших надходжень – зокрема кошти, перераховані відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до державного бюджету як сума кредиторських вимог до неплатоспроможних банків та надлишковий капітал, зростання надходжень адміністративних штрафів та інших санкцій (на 3 856,9 млн грн).
Щодо запропонованих законопроектом 13439 змін до деяких текстових статей закону комітет зауважив наступне.
З боргових питань – виникає питання щодо доцільності запропонованого доповнення статті 5 Закону частиною 2 про дозвіл Мінфіну перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет, в т. ч. за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ.
Йдеться про реалізацію нового пункту 35-1 розділу VI Кодексу щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються такі кредити відповідно до Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM) в рамках ініціативи країн G7 ERA. Виходячи з норм пункту 35-1 розділу VI та пунктів 12-1 і 20 частини 1 статті 2 БК, боргове зобов'язання і державний борг за такими кредитами виникне у разі настання обставин згідно з умовами зазначених правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення таких кредитів, при цьому КМУ визначає умови зазначених правочинів, а також необхідність внесення змін до розпису державного бюджету щодо коригування відповідних показників доходів, фінансування, граничних обсягів дефіциту і державного боргу, визначених законом про державний бюджет.
Викликає застереження комітету запропонована нова редакція статті 18 Закону щодо надання права Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами та виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок розміщення (емісії) облігацій зовнішньої державної позики для цілей таких правочинів понад обсяги, встановлені додатком №2 до Закону. Насамперед, у додатку №2 до Закону передбачено на 2025 р. загальний обсяг планових державних запозичень з поділом на внутрішні запозичення і зовнішні запозичення, але не передбачено подальшої деталізації внутрішніх і зовнішніх запозичень в розрізі кредиторів, тобто немає планового показника облігацій зовнішньої державної позики, тому застосування терміну «державні запозичення» у чинній редакції статті 18 Закону вбачається більш коректним для однозначності тлумачення і реалізації відповідної норми. Поряд з тим, згідно з пунктом 35 розділу VI Кодексу видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, здійснюються відповідно до умов розміщення державних деривативів та/або таких правочинів, а також нормативно-правових актів, якими затверджені умови розміщення державних деривативів та/або таких правочинів, незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, якщо в зазначеному законі не визначено коштів на цю мету, відповідні видатки за рішенням КМУ можуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу. Крім того, у запропонованій новій редакції статті 18 Закону (на відміну від чинної редакції цієї статті) немає виразу «як виняток з положень частини першої статті 16 Бюджетного кодексу України», хоча норми цієї статті не узгоджуються саме з частиною 1 статті 16 БК (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду).
Щодо запропонованих змін до статті 7 Закону про встановлення з 1.08.2025 по 31.12.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 2102 гривні, то з цього приводу ГНЕУ вчергове зауважено про відсутність по даному питанню єдиної державної політики стосовно визначення посадових окладів працівників державного сектору, які отримують їх з державного бюджету, відтак їх визначення на підставі суб’єктивних факторів призводить до негативного сприйняття зазначених положень як працівниками зазначеного сектору, що є негативним мотивуючим фактором для них, так і суспільством в цілому.
При цьому реалізація запропонованих змін не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту 13439, буде здійснюватися у межах видатків на оплату праці, передбачених для Офісу Генерального прокурора у державному бюджеті на 2025 рік, за рахунок оптимізації розмірів окремих складових заробітної плати прокурорів.
Щодо запропонованих змін до статті 39 Закону, які передбачають зменшення з 1.08.2025 по 31.12.2025 максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, на думку ГНЕУ вказане вплине на наповнення бюджету Пенсійного фонду України та може призвести до розбалансування його дохідної та видаткової частини, що, у свою чергу, негативно позначиться на рівні соціального забезпечення осіб, виплати яким залежать від коштів державного бюджету (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам війни, інвалідам війни тощо).
Стосовно положень нової статті 53 щодо надання Уряду права скорочувати видатки загального фонду державного бюджету і надання кредитів із загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету та збільшувати видатки загального фонду державного бюджету головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм), то за висновком ГНЕУ такий підхід може негативно позначитись на ефективності парламентського контролю за державним бюджетом.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
