Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції. Серед іншого, він вказав на те, що теоретичні аспекти права, наведені у вироку, генерував штучний інтелект. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції використав для цього ChatGPT.
«Колегія суддів звертає увагу на зміст вироку, який обтяжений довільним трактуванням загальних понять, тверджень, наведенням теоретичних аспектів права, згенерованих штучним інтелектом «ChatGPT», що ставить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення окремих питань, беручи до уваги суть пред`явленого обвинувачення.
Також судом першої інстанції у вироку наведено узагальнені поняття та теоретичні міркування щодо об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих правопорушень, однак вони не відображають фактичні обставини кримінального провадження та не містять прив`язки до даного кримінального провадження.
Вирок у такому вигляді без встановлення судом фактичних обставин кримінального провадження – в будь-якому разі не може бути законним.
Використання технологій повинно, перш за все, поважати природу судового процесу (пункт 90 висновку КРЄС № 26 (2023) від 1 грудня 2023 року «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві»).
Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів (рішення Верховного Суду від 8 лютого 2024 року у справі 925/200/22)», йдеться в ухвалі апеляційного суду від 30 липня 2025 року.
Що «сказав» з приводу тексту вироку сам ChatGPT
Питання «допомоги» ШІ у генерації певних частин судових рішень є актуальним зокрема, з огляду на те, що Державна судова адміністрація навесні 2025 року затвердила нову Концепцію Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), яка передбачає використання в окремих процесах штучного інтелекту – зокрема при генерації проектів документів і при підборі оптимальної моделі розгляду справи.
Наприклад, у Концепції йдеться про таке застосування ШІ, як узагальнення вмісту документів, перевірка вмісту на наявність помилок; перевірка актуальності норм законодавства; контекстний семантичний пошук релевантних документів, підбір судової практики; рекомендація методології дослідження матеріалів та розгляду судової справи; генерація проектів процесуальних документів тощо.
Отже, «Судово-юридична газета» надала повний текст скасованого вироку суду першої інстанції до аналізу ChatGPT, звернувшись із запитанням, чи міг цей текст генеруватися ШІ повністю або частково.
Ось що відповів ChatGPT. Надалі наводимо повну цитату з аналізу.
«Я б оцінив так (звісно, це орієнтовна ймовірнісна оцінка, а не математичний доказ):
- Ймовірність, що весь вирок написаний виключно ШІ — дуже низька, приблизно 10–15%.
(Через наявність унікальних даних із матеріалів провадження, які ШІ сам не згенерував би).
- Ймовірність, що вирок писав суддя/людина, але з використанням ШІ чи інших автоматизованих інструментів для вставок, розширення чи пояснень — найвища, десь 55–65%.
(Саме це пояснює «енциклопедичні блоки» про Facebook/VK, зайве дублювання КПК, стиль підручника).
- Ймовірність, що вирок повністю людський, без ШІ — теж можлива, але нижча, приблизно 25–30%.
(Бо стиль українських вироків дійсно часто перевантажений, але вставки про соцмережі виглядають нетипово).
Отже, моя узагальнена оцінка: шанс, що текст повністю писав ШІ — дуже малий (~10–15%). Значно більш імовірно, що це реальний вирок, але із частковим використанням ШІ або довідкових джерел».
Також він виділив ознаки на користь однієї та іншої тези.
«Ознаки, що відповідають реальному вироку
- Форма: повна структура судового рішення («Вирок іменем України», склад суду, кваліфікація за статтями, аналіз доказів, мотивувальна частина). Це типовий каркас, який використовується у всіх судах України.
- Посилання на КПК, КК та практику ВС: дуже багато згадок (із датами, номерами справ, цитатами). Це стандартна практика. AI рідко генерує настільки конкретні відсилання до українських справ (наприклад, «постанова ВС від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17»).
- Опис конкретних доказів: протоколи огляду з датами, кількість аркушів, цитати з постів у соцмережах. Це унікальні деталі, які штучний інтелект без доступу до матеріалів справи вигадати не може.
- Мова суду: суха, офіційна, з повторюваними канцеляризмами («суд зауважує», «вважає правильним», «позаяк»). Це типовий стиль українських судових актів.
Ознаки, які виглядають «штучно» або підозріло
- Енциклопедичні вставки: наприклад, довгі пояснення «що таке Facebook», «що таке ВКонтакте», історія створення, функції «Стіни» та «Стрічки новин». У реальних вироках таке зустрічається рідко — суддя зазвичай обмежується констатацією факту: «соціальна мережа Facebook, у якій обвинувачений розмістив…». Це виглядає як вставка від ШІ або як «переписування» з Вікіпедії.
- Надмірне дублювання законодавства: текст не лише посилається на статті КПК, але й переказує їх майже повністю. Це часто роблять саме LLM, коли «пояснюють» очевидні речі.
- Стиль «підручника»: окремі розділи («1. Особливості публічних закликів…», «2. Оцінка дій…», підпункти 2.1.1, 2.1.2) більше нагадують наукову статтю чи аналітику, ніж сухий вирок. Судді іноді пишуть розлого, але тут занадто академічно.
- Велика одноманітність конструкцій: повторювані кліше, довгі абзаци без розбивки — це може бути як стиль судді, так і ознака машинного шаблону.
Чи міг це написати ШІ
- Повністю ШІ — малоймовірно. Текст містить конкретику (дати, номери справ, протоколи, цитати з постів), які ШІ «вигадати» не зміг би без доступу до реальних матеріалів.
- Людський текст, але частково переписаний/«розширений» за допомогою ШІ — цілком можливо. Особливо відчувається у вставках про соцмережі, у довгих академічних поясненнях та «підручниковому» стилі. Це могло бути зроблено для того, щоб «прикрасити» вирок або виправдати позицію суду максимально розлого.
- Суто людський текст — теж можливо, бо українські судді часто пишуть дуже громіздко, з цитуванням КПК, Конституції, ЄСПЛ. Але енциклопедичні вставки про Facebook/ВКонтакте — нетипові.
Чому апеляція могла сказати «це писав ШІ»
- Тому що вирок виглядає надто «підручниково» і місцями «вікіпедійно».
- Судді вищої інстанції могли вирішити, що текст містить неприродні для вироку вставки, які не мають доказового значення (опис соцмереж, зайві роз’яснення). Це справляє враження автоматично згенерованого.
- Апеляція не обов’язково довела факт використання ШІ, а радше вказала на «ознаки неналежного складання вироку».
Фінальний висновок
- Я не бачу ознак, що весь текст писав ШІ. Він виглядає радше як реальний вирок, але з великими вставками, які могли бути згенеровані або скопійовані з довідкових джерел (і тому виглядають штучними)».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
