Проживання особи в певній місцевості або обізнаність про розташування населеного пункту не є підставою для вимоги дотримання водієм обмежень, передбачених для руху в населеному пункті, якщо відповідний дорожній знак «населений пункт» відсутній. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року по справі №455/338/20.
Обставини справи
Водій, рухаючись по автодорозі у межах населеного пункту, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, а також безпосередньо перед нерегульованим перехрестям нерівнозначних доріг, розпочав виконувати маневр обгону велосипедиста, вчинив на нього наїзд, внаслідок чого останній помер.
Cуди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили водія за ч. 2 ст. 286 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що на дорозі, де сталася ДТП, були відсутні інформативні знаки «населений пункт», «пішохідний перехід», «нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг», однак не вивчено, яким чином їх відсутність вплинула на законність прийнятих рішень.
Позиція Верховного Суду
ККС ВС виключено із мотивувальних частин судових рішень посилання на те, що обвинувачений здійснив обгін у населеному пункті.
В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що згідно з п. 1.10 ПДР населений пункт – це забудована територія, в’їзд на яку і виїзд з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52. Будь-яких інших позначень в’їзду та виїзду з населеного пункту, крім дорожніх знаків, правила не передбачають. Наявність на забудованій території тієї чи іншої кількості будівель не є безумовною ознакою населеного пункту в розумінні ПДР. Поряд із цим суд бере до уваги, що визначення і встановлення дорожніх знаків за тими чи іншими ознакам належить до компетенції відповідних дорожніх служб територіальних громад.
На відсутність будь-яких інформативних (дорожніх) знаків на позначення «населеного пункту» вказує сукупність досліджених судами попередніх інстанцій доказів, зокрема фактичні дані протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та проведення слідчих експериментів за участю засудженого, свідків, згідно яких за напрямком руху керованого водієм автомобіля інформаційно-вказівного дорожнього знака 5.45 «Початок населеного пункту» не було.
Посилання потерпілої сторони і суду на те, що обвинувачений є уродженцем та жителем села, територіально розташованого на відстані близько 10 км від ділянки, де сталося ДТП, і тому був обізнаний, що ця ділянка є населеним пунктом, є безпідставними, оскільки відсутність дорожнього знака «населений пункт» не вимагала від водія дотримання положень, які регламентують рух у населеному пункті. Це підтверджується висновком судової інженерно-транспортної експертизи.
Виключення цієї обставини із мотивувальних частин судових рішень не впливає на висновок про порушення обвинуваченим пп. «в» п. 14.6 ПДР, оскільки хоча суд і послався на здійснення ним обгону на відстані ближче ніж за 50 м до пішохідного переходу в населеному пункті, однак у цілому вказана норма правил передбачає більш суворі вимоги до поведінки водіїв під час здійснення маневру, а саме заборону обгону за 100 м до пішохідного переходу поза населеним пунктом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
