Уряд затвердив зміни до розпорядження про схвалення Плану України для Ukraine Facility, більш відомого, як Reforms first – money later. Йдеться про зміни розпорядження Кабміну від 18 березня 2024 року №244-р. Жодних деталей, стосовно яких саме вимог будуть внесені зміни – у Кабміні не повідомили. Відповідний документ досі не з’явився на сайті уряду.
Новий міністр економіки Олексій Соболев також не пояснив, в чому полягають сутнісні зміни, а лише зазначив, що через 2 роки з часу початку роботи над Планом, «зʼявилась потреба актуалізувати зобовʼязання за програмою Ukraine Facility».
У Мінекономіки вказали, що можливість внесення змін до Плану передбачена Регламентом ЄС щодо створення Ukraine Facility і «внесення таких коректив є стандартною процедурою, закладеною самою архітектурою програми».
Надалі Україна надішле нову версію на фінальну оцінку до Єврокомісії. «Ми очікуємо, що Рада ЄС затвердить зміни до кінця вересня, і це дозволить нам відзвітувати за третій квартал 2025 року вже за новим графіком виконання запланованих кроків. Національному координатору вдалося досягти консенсусу з Єврокомісією щодо всіх змін і Уряд продовжуватиме виконувати План України відповідно до нових умов, погоджених з ЄК. Прийняті зміни дозволять Україні продовжувати виконувати План у повному обсязі і без порушення термінів», додав Соболев.
І хоча Кабмін не поспішає вдаватися у важливі деталі, зміст змін до Плану у загальних рисах вже розкрив перший заступник голови Комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк.
Зокрема, за його словами, замість створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду – залишається лише набрання чинності закону про їх утворення (у термін 3 квартал 2025 року).
Уряду не завадило б повідомити відповідальних виконавців
Слід зауважити, що Ukraine Facility – це дуже чіткий набір зобов’язань України, за виконання яких Україна отримує кошти від ЄС. А за невиконання – не отримує.
Як писала «Судово-юридична газета», раніше Єврокомісія вирішила фінансово «покарати» Україну за невиконання деяких структурних маяків Плану Ukraine Facility. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє тоді вказав, що Україна виконала 13 з 16 реформ. Один з невиконаних «маяків» стосувався відбору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
На це повідомлення тоді відреагував голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов. «ЄК, нібито, зменшила виплату по Ukraine facility, в т. ч. через не набраних суддів ВАКС! Агов – 2-х набрали. В повній відповідності із рекомендаціями всіх ваших експертів. І з когнітивними тестами, і з 75% прохідного на рівні закону і т.д. А те що лише двох, так ми попереджали про це. Але ж ви самі наполягали» – зазначив Маслов.
Йдеться про такий структурний «маяк», який лишився невиконаним з І кварталу 2025 року, як збільшення кадрового складу ВАКС.
Справа у тому, що йдеться не просто про прийняття закону, а про цілу процедуру, де спочатку мають з’явитися бажаючі зайняти посади у ВАКС досвідчені юристи, і потім вони мають успішно пройти складні процедури відбору Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС).
Досі спроби швидко заповнити вакансії ВАКС не увінчалися успіхом. Верховній Раді навіть довелося спрощувати відповідні процедури на прохання ВККС. Зокрема, дозволити повторну участь у конкурсі тим кандидатам, які провалили іспит (законопроект 12331-2).
Найбільш проблемними для кандидатів стали тестування на когнітивні здібності та виконання практичного завдання. Прохідний бал за етап виконання практичного завдання під час конкурсу до першої інстанції ВАКС змогли набрати лише 7 претендентів на 15 посад суддів першої інстанції ВАКС з 25. При цьому, набрати прохідний бал за етап виконання практичного завдання та подолати бар’єр у 75% від максимально можливого балу не зміг жоден з 19 претендентів на посади суддів АП ВАКС.
Слід також нагадати, що за цим планом ІІІ квартал 2025 року Україна має «закрити» виконанням завдання «заповнити не менше 20% вакансій суддів».
Про ризики цієї вимоги раніше писала «Судово-юридична газета» у матеріалі ««Заповнити не менше 20% вакансій суддів» до вересня 2025 року: ВККС стала «заручником» плану Ukraine Facility, за який Україна отримує кошти від ЄС».
Все це викликає питання стосовно того, хто ініціював взагалі внесення такого «маяка» до переліку завдань України у Ukraine Facility, за які вона може отримати кошти від ЄС, і чи зважувала ця особа або група осіб складність поставленого завдання.
Чи вніс уряд пропозиції щодо відтермінування цього показника для ВККС – наразі невідомо, оскільки в Кабміні не поспішають публікувати відповідний документ, обмежившись загальними фразами.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
