Оцінювання ВККС практичного завдання конкурсантів до апеляційних судів має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента. Такий підхід до оцінювання вимагає і відображення у рішенні ВККС відомостей про оцінку кожного елемента практичного завдання та кількість балів за кожен елемент оцінювання, що дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень ВККС, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення та Методичних вказівок, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.
На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 1 вересня 2025 року по справі №990/153/25.
Обставини справи
Учасник конкурсу до апеляційних адміністративних судів, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Андрій Сіпака звернувся з позовом до ВККС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року у частині, в якій йому відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в рамках конкурсу та визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах.
Позивач вказав на порушення процедури та порядку оцінювання кваліфікаційного іспиту і на необґрунтованість оцінювання виконаного ним практичного завдання.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що рішенням ВККС №228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до цих Методичних вказівок за кожне з двох судових рішень практичного завдання типу 2 виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
При цьому, Методичними вказівками визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та кількість балів за кожен елемент оцінювання, а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких:
- доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції 0-16;
- мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі 0-14;
- чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду 0-5;
- висновки за результатами розгляду апеляційної скарги 0-10;
2) резолютивна частина – від 0 до 22 балів, з яких:
- висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги 0-10;
- розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції 0 - 5;
- строк і порядок набрання постановою законної сили 0-4;
- порядок і строк оскарження постанови 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення – від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації – від 0 до 3 балів.
Відповідно до примітки Методичних вказівок залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі Вища кваліфікаційна комісія суддів не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
Враховуючи викладене, оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.
Водночас, такий підхід до оцінювання вимагає і відображення у рішенні Комісії відомостей про оцінку кожного елемента практичного завдання та кількість балів за кожен елемент оцінювання, що дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення №185/зп-24 та Методичних вказівок №228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.
У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.
З матеріалів справи встановлено, що за змістом екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання за написання першого судового рішення позивачеві екзаменатори виставили 54, 52 та 52 бали (остаточна оцінка – 52,5 балів), за написання другого судового рішення – 60, 56, 57 бали (остаточна оцінка – 57,5 балів).
Разом з тим, зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками елементів оцінювання.
Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно.
Своєю чергою, у спірному рішенні Комісією також не викладені мотиви, які стали підставою для оцінювання робіт, виконаних позивачем, за критеріями та по елементам, передбаченим Положенням і Методологією.
За таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання.
Комісією подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона посилається на правову позицію, викладену у справі №9901/49/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8.10.2019), у якій Суд наголосив, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
Однак, у справі, яка розглядається, колегія суддів КАС ВС виходить перш за все не з того, що рішення Комісії не є достатньо вмотивованим у зв`язку з відсутністю детального описання мотивів по кожному з критеріїв, а із того, що такі критерії, визначені Положенням і Методологією, оцінюються кожен окремо, за підсумком чого виставляється бал за виконане практичне завдання.
Отже, рішення щонайменше має містити оцінку та бали по кожному критерію, за яким проводиться оцінка практичного завдання.
Наявність таких відомостей надає можливість перевірити, яка частина практичного завдання оцінена комісією за низьким / високим балом та що саме стало підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи, відповідно, ненабрання позивачем мінімальної кількості балів, необхідної для продовження його участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Колегія суддів наголошує, що рішення ВККС на дотримання колегією Методичних вказівок може бути перевірено лише з тих критеріїв та мотивів, які слугували підставою для його ухвалення і відображені у такому рішенні.
В іншому випадку юрисдикція суду при вирішенні справи, де предметом оскарження є рішення Комісії, обмежується лише з`ясуванням наявності визначених Законом «Про судоустрій і статус суддів» формальних підстав для скасування такого рішення. Оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оскаржуваного рішення ВККС не є втручанням у її дискреційні повноваження.
При цьому, ч. 5 статті 101 Закону №1402-VIII прямо передбачено обов`язок ВККС вмотивовувати рішення та зазначати у ньому, зокрема, питання, що розглядалося і результати поіменного голосування членів Комісії.
В контексті зазначеного Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного врядування, зміст якого розкрито, зокрема, в практиці ЄСПЛ.
Так, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного врядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).
З огляду на викладене Верховний Суд приходить до висновку, що вмотивованість рішення ВККС та викладення його змісту у такий, спосіб, що надає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності.
Відсутність таких мотивів та оцінки за критеріями у рішенні, свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в частині, що стосується позивача не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАСУ, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині.
Врешті, Верховний Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову: визнав протиправним і скасував рішення ВККС у частині, що стосується позивача та зобов`язав ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані позивачем, з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
