Доведений Мінфіном граничний обсяг видатків Вищої ради правосуддя на 2026 рік становить 371,84 млн гривень. Такий обсяг видатків не забезпечує повною мірою потребу Вищої ради правосуддя у видатках споживання (на оплату праці, нарахування на фонд оплати праці, інші поточні витрати) та капітальних видатках. Про це, серед іншого, ВРП зазначила у своєму публічному зверненні до Кабміну і Мінфіну стосовно фінансування судової влади у 2026 році.
Так, додаткова потреба Вищої ради правосуддя у видатках на 2026 рік для належного забезпечення її діяльності становить 122,67 млн грн.
З них на:
- оплату праці потрібно додатково – 38,86 млн грн, зокрема не забезпечено видатки для виплати місячної премії та премії за результатами щорічного оцінювання, які є складовою варіативної заробітної плати державного службовця;
- нарахування на оплату праці – 6,63 млн грн для сплати ЄСВ;
- оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 2,19 млн грн, зокрема на оплату таких послуг у приміщенні, орендованому для розміщення служби дисциплінарних інспекторів ВРП;
- інші видатки споживання – 12,47 млн грн, зокрема на виконання судових рішень;
- видатки розвитку складають – 62,49 млн грн, зокрема для придбання мережевих комутаторів Aruba СХ 6000 48G Class4 PoE 4SFP 370W, звукового процесора Extron DMP 64 Plus С 6x4 Digital Matrix Processor, комп’ютерної техніки (моноблоків), програмно-апаратного комплексу захисту периметру мережі, а також на оплату робіт із капітального ремонту адміністративної будівлі загальною площею 638,6 кв. м, орендованої для розміщення служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя на вул. Тарасівській, буд. 15-А.
Також у своєму зверненні ВРП наголосила на проблемі з подальшою цифровізацією судової влади.
Так, вочевидь, Мінфін не збирається виділяти кошти на розбудову Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), тобто, запровадження електронного правосуддя. А раніше цей напрям фінансували партнери.
«У 2025 році фінансування реалізації нової Концепції ЄСІКС з державного бюджету не передбачено. Це пов’язано з тим, що у 2024 році іноземні партнери України, насамперед програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), узяли на себе зобов’язання профінансувати подальше розроблення та впровадження ЄСІКС.
Водночас за інформацією ДСА, модернізація ЄСІТС, а фактично створення замість неї нової ЄСІКС, опинилась під загрозою внаслідок припинення фінансування відповідного проєкту з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Після припинення підтримки Програми USAID у 2025 році триває пошук донорів для фінансування зазначеного проєкту.
…Міністерство фінансів в листі від 30 червня 2025 року щодо виконання заходів, передбачених, зокрема, підрозділом «цифровізація правосуддя» Дорожньої карти з питань верховенства права, повідомило, що в умовах продовження в Україні дії воєнного стану пріоритетом використання наявного ресурсу держави в середньостроковій перспективі будуть посилення обороноздатності та відновлення територіальної цілісності України, а також відбудова регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії росії проти України, соціальна підтримка громадян.
З огляду на це в інструкції з підготовки пропозицій до бюджетної декларації визначено, з-поміж іншого, що у 2026–2028 роках обсяг видатків залишається на рівні, передбаченому в Державному бюджеті України на 2025 рік», зазначає ВРП.
Тобто, подальше фінансування ЄСІКС за рахунок бюджету, а не партнерів, не передбачене.
Крім того, Мінфін зауважив, що фінансування виконання Дорожньої карти з питань верховенства права здійснюється за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік державним органам, органам місцевого самоврядування, установам та організаціям, відповідальним за виконання дорожніх карт і плану заходів, а також коштів міжнародної технічної допомоги інших джерел, не заборонених законодавством.
Отже, органи судової влади мають насамперед дотримуватись принципів бюджетної системи України, зокрема принципу ефективності та результативності, згідно з яким під час складання та виконання бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату під час використання визначеного бюджетом обсягу коштів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.