Пленум Верховного Суду 12 вересня вирішив створити робочу групу для вивчення питання щодо розподілу на всіх суддів Великої Палати як доповідачів справ, що надходять на розгляд Великої Палати ВС як суду апеляційної інстанції. 79 суддів ВС підтримали створення робочої групи, 30 – проти.
Нагадаємо, це справи щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ВККС, законності постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента, законності дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента тощо.
Наразі такі справи наразі розподіляються на суддів ВП ВС, які обрані зі складу Касаційного адміністративного суду. Тобто, на суддів адміністративної спеціалізації. Однак, на думку частини суддів ВС, це не є вірною практикою.
Отже, на Пленумі Верховного Суду обговорювався законопроект 13397 про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства щодо особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду в порядку апеляційного провадження.
Ініціатор законопроекту, народний депутат Сергій Демченко, пропонує доповнити ч. 6 статті 31 КАСУ нормою, за якою у разі, якщо справа у Верховному Суді має розглядатися в апеляційному порядку колегіально у складі ВП ВС – головуючим на засіданнях Великої Палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при первісному розподілі справи без урахування спеціалізації судді (юрисдикції касаційного суду, зборами суддів якого суддю обрано до ВП ВС).
Народний депутат вважає, що у такому випадку спеціалізація судді не є визначальною, а його процесуальна компетентність – є універсальною в межах Великої Палати. Тому визначення судді-доповідача виключно на підставі спеціалізації створює ризики формування неформальної ієрархії та нерівного доступу суддів до виконання ключових процесуальних функцій.
Крім того, на його думку, якщо при розподілі апеляційних справ у Великій Палаті штучно враховується лише спеціалізація (наприклад, адміністративна), відбувається нерівномірне навантаження на суддів певної юрисдикції, що суперечить базовим принципам організації судової роботи.
Секретар Великої Палати Віталій Уркевич запропонував не підтримувати цей законопроект. Натомість суддя ВП ВС Олег Кривенда, який обраний від КАС ВС, пропонував альтернативний варіант – підтримати законодавця.
За словами голови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайла Смоковича, наразі є різні пропозиції законодавців, наприклад, передати справи, які ВП ВС розглядає як апеляційна інстанція, до нових СОАС та СААС. Чи «опустити» рівень розгляду на одну інстанцію, тобто, щоб їх по першій інстанції розглядав не КАС ВС, а Шостий апеляційний адміністративний суд. Існує і пропозиція взагалі ліквідувати Велику Палату або ж, щоб вона розглядала лише спори стосовно юрисдикції.
«Що стосується даного законопроекту і тієї ситуації, яка виникла у ВП ВС, то хотів би нагадати, що автоматизований розподіл справ існує для того, щоб забезпечити право учасників процесу на неупереджений суд, а не для рівного розподілу навантаження. Усі судді ВП ВС протягом 3 років спеціалізуються на розгляді тих справ, які належать до повноважень Великої Палати Верховного Суду», зазначив Михайло Смокович.
Він підкреслив, що законодавством не визначено, що такі справи мають розподілятися на доповідача саме з врахуванням спеціалізації. «Оскільки у розгляді цих справ беруть участь усі судді ВП ВС, тому і розподіл цих справ має відбуватися на усіх суддів ВП ВС», додав голова КАС ВС.
Хоча даний законопроект, за словами Смоковича, не вирішує проблему, він частково його підтримує.
«Потрібно більш уважно вивчити ці питання. Тому що буде вибух, і почнуть реформувати нас», додав він.
Врешті Пленум ВС вирішив створити робочу групу, до якої увійдуть судді від різних касаційних судів, яка сформує позицію стосовно даного законопроекту.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
