Пленум Верховного Суду 12 вересня розглянув запропоновані до розгляду Верховній Раді законопроекти 13467 та 13467-1 про заміну прожиткового мінімуму на орудну величину для розрахунку окладів суддів. Доповідачем з цього питання виступив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Пленум ВС запропонував врахувати наведені у його рішенні зауваження при прийнятті відповідного законодавства. Тобто, Пленум у своєму рішенні не пропонує відхилити дані законопроекти. За таке рішення проголосувало – 86 суддів ВС, проти – 30 суддів.
Одне з основних зауважень стосувалося динаміки розміру базової розрахункової величини.
Так, законодавець не може довільно змінювати розмір окладу судді (рішення КСУ від 11 березня 2020 року №4-р/2020).
Пленум ВС усвідомлює, що запроваджений у 2016-2017 роках розмір суддівської винагороди відповідав тогочасним реаліям. Втім, як зазначив Станіслав Кравченко, починаючи з 2020 року, суддівська винагорода усіх інстанцій припинила своє зростання. І, починаючи з 2021 року, для розрахунку окладів суддів застосовується «заморожений» прожитковий мінімум в 2102 грн.
Аналізовані законопроекти не призводять до зменшення розміру суддівської винагороди, однак і не передбачають механізмів стосовно зміни її розміру, зокрема через інфляційні процеси. При цьому, відповідно до даних Нацбанку, рівень інфляції у 2021-2024 роки становив 63,9% а за 2025 рік – 78,18%. Суддівська винагорода за 4 роки втратила майже дві третини свого розміру.
Законопроекти не передбачають жодних об’єктивних показників, які могли враховуватися при розрахунку орудної величини, в той час як прожитковий мінімум відображає економічну ситуацію.
В умовах знецінення грошової одиниці та зростання цін фактично заміна ПМ на орудну величину означає зниження суддівської винагороди, а це вже створює ризики для суддівської незалежності.
Тому, на думку Пленуму, має бути зв'язок розміру розрахункової величини з економічними процесами, що відбуваються в державі. Наприклад, з тим же прожитковим мінімумом чи рівнем інфляції.
Крім того, орудна величина буде щорічно буде визначатися Кабміном. А це суперечить підходу, який було втілено внаслідок конституційної реформи 2016 року. Зокрема, вона передбачала, що суддівська винагорода регулюється законом про судоустрій, і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Але обидва законопроекти запроваджують залежність від Кабміну, адже орудна величина буде встановлюватися за поданням уряду щорічно в бюджеті.
Це законодавче регулювання становить загрозу суддівській незалежності.
Таким чином, Пленум ВС не заперечує, що для розрахунку окладів інших працівників ця орудна величина може бути запроваджена, але не для розрахунку окладу судді.
Нагадаємо, у консультативному висновку Вищої ради правосуддя щодо законопроектів 13467 та 13467-1 про застосування орудних величин до розрахунку окладів суддів йдеться про те, що потрібно збільшити оклад суддям апеляційних судів та ВАКС до 121,4 тисяч грн, а також прибрати можливість рішеннями органів виконавчої влади регулювати розмір суддівської винагороди.
«Базовий» законопроект 13467 внесли Руслан Стефанчук, Галина Третьякова та загалом близько 100 народних депутатів. Альтернативний 13467-1 – голова правового комітету Денис Маслов (і він наразі рекомендований до прийняття за основу).
Так, на сьогодні розмір посадового окладу судді рахується, виходячи з прожиткового мінімуму в 2102 грн, і – без надбавок, без застосування коефіцієнтів та доплат – становить:
- судді місцевого суду – 63 060 грн
- судді апеляційного суду та ВАКС – 105,1 тисяч грн
- судді Верховного Суду – 157 650 грн.
У разі ухвалення законопроектів 13467 та 13466, які передбачають доручити уряду забезпечення встановлення у 2026 році орудної величини не менше 3470 грн, новий базовий розмір посадового окладу судді становитиме:
- судді місцевого суду – 63 154 гривні
- судді апеляційного суду та ВАКС – 105 141 гривня
- судді Верховного Суду – 157 885 гривень.
Своєю чергою, у разі ухвалення альтернативного законопроекту 13467-1 розмір посадового окладу судді місцевого суду становитиме – 90 220 грн, а в іншому вищевказані суми не зміняться.
На думку Вищої ради правосуддя, розміри базового посадового окладу судді, передбачені в законопроекті 13467-1 (стосовно 90 тисяч грн – прим. ред.), є більш справедливими порівняно з тими, що запропоновані в основному законопроекті 13467.
Водночас, Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що аналогічний підхід має бути реалізований і щодо суддів апеляційних та вищих спеціалізованих судів.
Таким чином, ВРП пропонує визначити розмір базового посадового окладу судді апеляційного суду та ВАКС на рівні 121 450 грн.
Також ВРП вказала, що передбачені в законопроекті базові орудні величини могли б розглядатися як умовно прийнятний механізм, якби було передбачено їх обов’язкову індексацію відповідно до рівня інфляції в Україні.
Однак Вища рада правосуддя вкотре вбачає ризики залежності судової влади від органів виконавчої влади, адже розмір суддівської винагороди буде залежати від рішень Кабміну.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
