Генеральний прокурор Руслан Кравченко своїм наказом від 8 жовтня 2025 року №322 затвердив Стратегію розвитку прокуратури на 2025–2028 роки. Вона відповідає Дорожній карті з верховенства права, яку раніше затвердив уряд.
Серед іншого, в ній йдеться про зміни до законодавства для забезпечення прозорого відбору керівного складу органів прокуратури.
Також документом передбачені:
- розроблення та впровадження системи випадкового розподілу справ між прокурорами на основі чітких та об’єктивних критеріїв (включно з критерієм спеціалізації)
- забезпечення прозорої процедури призначення на посаду, розвитку карʼєри та звільнення прокурора з посади на основі об’єктивних критеріїв
- забезпечення завершення атестації прокурорів усіх рівнів, які не брали у ній участь або поновлені на посадах за судовими рішеннями
- удосконалення законодавчої та інституційної бази для забезпечення прозорого відбору керівного складу органів прокуратури
- забезпечення гарантій незалежності Генерального прокурора шляхом проведення комплексного перегляду процедури його призначення на посаду та звільнення відповідно до кращих європейських практик
- розширення компетенції та повноважень Генеральної інспекції та підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) з гарантуванням їх незалежності й підзвітності, дотриманням принципів верховенства права та прозорості діяльності відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України.
- упровадження комплексної системи оцінювання професійних, психологічних та морально-ділових якостей працівників, що включає психологічне вивчення та поліграфологічне дослідження
- упровадження з використанням цифрових інструментів системи оцінювання якості роботи прокурорів згідно з рекомендаціями GRECO із залученням органів прокурорського самоврядування.
Йдеться також про сприяння формуванню кримінальної політики, згідно з якою у прокурора є, серед іншого, дискреційні повноваження щодо пріоритизації під час організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань у кримінальному провадженні.
Документ передбачає і розроблення та прийняття з урахуванням пріоритетів кримінальної політики ключових показників ефективності (KPI) для органів прокуратури.
Крім того, у Стратегії передбачається:
- Організація збирання, систематизації та аналізу повних достовірних даних щодо потерпілих від кримінальних правопорушень відповідно до стандартів Ради Європи та ЄС.
- Покращення якості отриманих від учасників кримінального провадження показань, впровадження системи їх оцінки.
- Забезпечення проведення періодичних опитувань населення (Victimology Survey, Crime Survey, Self-Report Survey, інші).
- Упровадження методологій застосування ризик-орієнтованих підходів, інформаційно-аналітичної діяльності, стратегічного менеджменту та прогнозування як частини політики прийняття рішень в органах прокуратури.
- Розвиток спроможності та розширення функцій аналітичних підрозділів органів прокуратури.
- Розвиток спеціалізацій в органах прокуратури, розроблення та впровадження стандартів діяльності прокурорів за різними напрямами, зокрема щодо переслідування за воєнні та інші міжнародні злочини.
- Розроблення і впровадження системи вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів.
- Забезпечення лідируючої ролі прокуратури в процесі імплементації комплексної цифрової трансформації, визначеної Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки.
- Координування визначення єдиних вимог до розроблення та запровадження ІТ-систем для органів прокуратури та органів правопорядку, які будуть забезпечувати сумісність (інтероперабельність).
- Забезпечення розроблення і впровадження у роботу прокуратури та органів досудового розслідування єдиної інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування (системи менеджменту електронного кримінального провадження).
- Розроблення та забезпечення функціонування електронної системи управління персоналом органів прокуратури (e-HR).
- Створення єдиного реєстру потерпілих від кримінальних правопорушень (з пілотуванням на категорії потерпілих від воєнних та інших міжнародних злочинів), зокрема шляхом ініціювання відповідних змін до законодавства.
- Розроблення і впровадження комплексної, багаторівневої та ефективної системи управління людським капіталом (HRM).
- Зміцнення інституційної спроможності та ефективності Ради прокурорів України як інструменту захисту незалежності прокурорів і органів прокуратури.
- Удосконалення правової та інституційної спроможності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, її складу, процедур кар’єрного просування прокурорів та застосування дисциплінарних стягнень.
- Підтримання сталої комунікації з неурядовими, науковими та міжнародними організаціями й експертами, а також міжнародними партнерами й професійними середовищами щодо актуальних проблем із дотримання прав людини та шляхів їх розв’язання. Розвиток ефективного партнерства з громадянським суспільством, впровадження спільних проєктів.
- Підвищення рівня прозорості діяльності прокуратури шляхом забезпечення доступу до інформації, розпорядником якої є прокуратура.
- Популяризація професії прокурора.
Нижче наводимо сам документ.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
