Національний банк України ухвалив комплекс змін до нормативної бази, що регулює формування банками обов’язкових резервів. Мета зокрема полягає у тому, щоб створити стимули для залучення довгострокового фінансування, необхідного для проектів відбудови економіки.
Зміни внесені постановами правління НБУ №125 та №126 від 10 жовтня 2025 року до положення №806 і постанови №23, яка регулює діяльність банків у період воєнного стану.
Нові підходи до обов’язкового резервування
НБУ оновив пункт 5 розділу I Положення про порядок формування та зберігання обов’язкових резервів (№806).
Тепер обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, крім таких категорій:
- міжбанківських коштів (залишків на коррахунках, ескроу, міжбанківських депозитів);
- коштів, залучених як субординований борг;
- кредитів та депозитів від міжнародних фінансових організацій (МФО);
- довгострокових кредитів (понад 1 рік) від іноземних юридичних осіб, у статутному капіталі яких є частка МФО (не менше 10%) або державна участь;
- вилучених або заблокованих коштів, пов’язаних із санкціями чи конфіскацією активів РФ.
Іншими словами, банки звільняються від резервування тих коштів, які не використовуються у фінансовому обігу або, навпаки, є довгостроковим стабільним джерелом фінансування.
Постанова набирає чинності з 10 листопада 2025 року, а частина щодо довгострокових кредитів — з 10 грудня 2025 року.
Уточнення правил обліку «заморожених» коштів (зміни до постанови №23)
Одночасно НБУ змінив пункти 3-1 та 3-2 постанови №23 від 25 лютого 2022 року, що регулює діяльність банків під час воєнного стану.
Відтепер установи зобов’язані зберігати:
- Кошти, примусово вилучені згідно із законом про конфіскацію активів РФ і її резидентів — на окремому кореспондентському рахунку в НБУ, у повному обсязі, понад суму обов’язкових резервів.
- Кошти, заблоковані через санкції, — так само на коррахунку в НБУ понад обов’язкові резерви, до моменту скасування санкцій або перерахування таких сум до бюджету.
Ці кошти фактично вилучаються з обороту банку, тобто не можуть бути використані в операційній діяльності, у кредитуванні або для покриття ліквідності.
Вилучення таких активів з обігу покликане посилити контроль і прозорість руху «санкційних» коштів, унеможливити маніпуляції з ними та гарантувати їх повне збереження до рішення держави про подальшу долю цих активів.
Стимул для залучення міжнародного фінансування
Завдяки звільненню від резервування кредитів, залучених від міжнародних фінансових організацій або компаній із державною участю, банки отримують фінансовий стимул працювати з міжнародними партнерами.
Йдеться про кошти, які можуть надходити від таких інституцій, як, Світовий банк (World Bank), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), інші структури, які мають державну або міждержавну участь.
Вплив на громадян і валютний ринок
На побутовому рівні — для клієнтів банків — зміни не зачіпають порядок зняття або отримання готівкової валюти.
Питання видачі валюти фізичним особам, обмежень на перекази чи купівлю регулює окрема постанова НБУ №18 (від 24 лютого 2022 р.), і її положення залишаються чинними.
Макроекономічне значення
Комплекс змін має системний характер – він не просто спрощує процедури для банків, а оновлює логіку взаємодії між Нацбанком і комерційним сектором.
У результаті НБУ має на меті зменшити формальне навантаження на банки; система резервування стає більш адекватною реальному стану активів; банківський сектор отримує інструменти для відновлення кредитної активності після воєнного спаду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
