Рівненська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом до Рівненської міської ради, в якому просила визнати протиправною багаторічну бездіяльність Міської ради та зобов’язати розробити й затвердити історико-архітектурний опорний план міста Рівне, покликаючись на те, що місто Рівне ще у 2001 році було включено до Списку історичних населених місць України, що зобов’язує органи місцевого самоврядування розробити та затвердити історико-архітектурний опорний план.
Прокурор стверджував, що Рівненська міська рада роками не виконувала цей обов’язок, хоча у 2016-2017 роках були укладені договори на розробку історико-архітектурного опорного плану, проте такі договори не були виконані, а один із них розірвали з ініціативи виконавчого органу Міської ради. Згодом Рівненська міська рада затверджувала програми на 2019-2022 та 2023-2026 роки, де розробка плану була передбачена, однак з 2019 року на це не виділялося жодного фінансування. При цьому, на думку прокурора, у 2023 році Міська рада спрямовувала мільйони гривень на непріоритетні в умовах воєнного стану проєкти, як-от реконструкція стоянки та озеленення.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 02 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, задовольнив позов Прокурора. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Рівненська міська рада допустила тривалу протиправну бездіяльність, оскільки, попри укладені у 2016-2017 роках договори на розробку плану та прийняття програм на 2019-2026 роки, не забезпечила завершення цих робіт та не виділила необхідне фінансування.
Верховний Суд постановою від 20 травня 2025 року залишив касаційну скаргу Рівненської міської ради без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Суд касаційної інстанції наголосив на тому, що Прокурор подав позов з урахуванням суспільно значущого інтересу в охороні історичного середовища міста Рівного, тоді як охорона культурної спадщини є пріоритетним завданням органів влади, закріпленим у Конституції України та Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, підписаній Україною 31 жовтня 2007 року, ратифікованою 19 вересня 2013 року. Тривале невиконання місцевих програм на 2019-2026 роки про створення відповідної містобудівної документації, відсутність фінансування та організаційних заходів свідчать про протиправну бездіяльність, яка може призвести до незворотних втрат культурної спадщини.
Рівненська міська рада, маючи виключні повноваження щодо затвердження бюджету та виділення коштів на містобудівні проєкти, не виконала покладених на неї обов'язків. При цьому, відсутність фінансування, невжиття організаційних заходів та спрямування ресурсів на менш пріоритетні проєкти підтверджують протиправний характер бездіяльності.
Правові висновки Верховного Суду:
- Розроблення історико-архітектурного опорного плану є обов’язковим для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України.
- Відповідальність за забезпечення розробки містобудівної документації несе відповідна рада, оскільки саме цей орган приймає рішення про виділення фінансування з місцевого бюджету.
- Багаторічне невжиття заходів для виконання прямої вимоги закону, зокрема систематичне невиділення фінансування під прийняті програми, становить протиправну бездіяльність відповідного органу місцевого самоврядування.
- Посилання ради на воєнний стан не є безумовним виправданням невиконання обов'язків, оскільки такий суб’єкт владних повноважень має довести об’єктивну неможливість вчинення відповідних дій.
Постанова Верховного Суду від 20 травня 2025 року у справі №460/5285/24 (адміністративне провадження № К/990/46756/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
