У 2026 році український уряд запроваджує амбітну програму «Дерегуляція-2026», центральним елементом якої стає п’ятирічний мораторій на перевірки малого бізнесу. Цей крок, анонсований у Бюджетній декларації на 2026–2028 роки, схваленій постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 р. № 774, покликаний дати підприємцям передишку після років воєнної економіки. Але чи стане мораторій справжнім полегшенням, чи лише тимчасовим затишшям перед новими викликами?
П’ятирічний мораторій поширюється на фізичних осіб-підприємців (ФОП) I-III груп і стартує з 1 січня 2026 року. Замість традиційних планових перевірок контроль здійснюватиметься через інноваційну цифрову систему Smart Risk Monitoring. Ця система аналізуватиме податкову дисципліну та фінансові показники бізнесу без безпосереднього втручання інспекторів, базуючись на принципі «дані замість відвідин». За даними Міністерства економіки, така модель дозволить зменшити адміністративне навантаження на підприємців, економлячи їхній час і ресурси. Уряд позиціонує мораторій як сигнал довіри до бізнесу, який після тривалих років війни потребує «нового дихання» для відновлення.
Цей мораторій не є ізольованим кроком, а частиною ширшої програми дерегуляції, координованої Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Міністерством цифрової трансформації. Серед інших заходів – скорочення близько 120 застарілих дозвільних процедур у сферах побутових послуг, торгівлі та громадського харчування. Крім того, планується впровадження інвестиційного кеш-беку: нові компанії, які створять щонайменше 50 робочих місць і працюватимуть не менше трьох років, отримають до 20% відшкодування вартості вкладень у виробництво. Програма також передбачає створення єдиного цифрового реєстру контролю та податкову стабільність до 2030 року, де ставки ПДВ, ЄСВ та єдиного податку для малого бізнесу залишатимуться незмінними, за винятком форс-мажорних обставин.
За оцінками Мінекономіки, реалізація «Дерегуляції-2026» з акцентом на п’ятирічний мораторій зменшить адміністративні витрати бізнесу на 37–40 млрд грн щорічно. Водночас держава може тимчасово недоотримати доходи від штрафів, але очікує компенсації через розширення бази оподаткування та залучення інвестицій – до 2 млрд доларів упродовж трьох років. Мораторій наближає Україну до ризик-орієнтованої моделі нагляду, рекомендованої міжнародними партнерами, де акцент робиться на превентивних заходах, а не на каральних.
Однак малі підприємці ставляться до ініціативи з обережністю. «Головне, щоб держава не плутала довіру з байдужістю», – коментує підприємець із Дніпра в інтерв’ю Укрінформу. Після зменшення кількості планових перевірок у десять разів у 2023–2024 роках зросла частка неофіційної зайнятості, що свідчить про ризики тіньових схем у разі повної відсутності контролю. Песимістичний сценарій передбачає технічні затримки з впровадженням Smart Risk Monitoring, опір контрольних органів і можливий вибірковий тиск, що підірве довіру бізнесу.
Оптимістично ж, п’ятирічний мораторій може стати каталізатором для зростання, скоротивши перевірки на 70% і піднявши Україну в Doing Business Reform Index. Базовий сценарій – стабільний старт програми з збереженням бюджетного балансу.
У підсумку, п’ятирічний мораторій на перевірки – це не просто пауза, а тест для всієї системи. Якщо він спрацює, Україна перейде від карального підходу до партнерства, де контроль базується на даних і довірі. 2026 рік стане іспитом не для бізнесу, а для держави, яка має довести, що дерегуляція – це не «реформа на папері», а реальний крок до економічного відродження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
