Експерти продовжують обговорювати проект Цивільного процесуального кодексу.
Документ розроблений Радою з питань судової реформи при Адміністрації Президента України і зареєстрований в парламенті за №6232.
Серед іншого, проект містить норми, спрямовані на запобігання зловживанням процесуальними правами учасниками судового процесу, зокрема, автори приділяють особливу увагу обґрунтованості поданих позовів. Якщо позов є свідомо безпідставним, як упевнені розробники тексту, то суддя може застосувати заходи, визначені Кодексом (проектом).
Незважаючи на те, що сама ідея позитивно сприйнята юридичною спільнотою, деякі фахівці звертають увагу на те, що чіткі критерії, які дозволяють визнати позов безпідставним, у законі відсутні. Про те, яким чином у відсутності критеріїв можна судити про обґрунтованість позову, редакція поцікавилася у голови Апеляційного суду Одеської області Григорія Колеснікова.
Дійсно, як каже суддя, сьогодні законодавчих критеріїв і визначення явної безпідставності позову немає. Разом з тим, необхідно звернути увагу, що, використовуючи таке визначення, розробники вказали на навмисність дій особи, яка зловживає правом на подачу позову, і одночасно — на необґрунтованість позову, тобто безпідставність вимог. Оскільки підстави позову поділяються на фактичні і правові, то мова йде про таку безпідставність, яка, очевидно, існує з точки зору як фактів, так і права.
«Наприклад, наявність рішень, що вступили в законну силу, щодо одного і того ж спірного майна. Більш того, в контексті відмови від обмеження матеріально-правових способів захисту цивільних прав, свобод та інтересів, який пропонується проектом, саме така можливість суду повинна стати перешкодою для потенційних зловживань правом на звернення до суду з боку позивача. Виходячи з змагальності процесу, відповідач може довести таку безпідставність суду», — упевнений Григорій Колесніков.
Нагадаємо, 6 червня Верховна Рада включила до порядку проект процесуальних кодексів.
Читайте також: «Що чекати від нових процесуальних кодексів?»
