П’ятий апеляційний адміністративний суд своєю постановою залишив без задоволення апеляційну скаргу товариства. Таким чином, залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду, яким підприємству відмовлено у задоволенні позову щодо скасування штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних. Про це повідомляє податкова служба в Одеській області.
Деталі справи
Податковою службою було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ, дата виписки яких припадає на 2022-2023 роки, за результатами якої складено акт та винесено оскаржене повідомлення-рішення.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погодилася з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.
Суд зазначає, що за аналізом положень п.76.3 ст.76, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 120-1.1 ст.120-1 ПКУ можна дійти висновку, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п.201.10 ст.201 ПКУ. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
З огляду на правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пп.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, п.69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 30.01.2024 справа №280/4484/23, від 06.02.2024 справа №160/10740/23; від 12.03.2024 справа №160/13661/23, від 13.03.2024 у справа № 120/6331/23, у постанові ВС у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів таінших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 справа № 200/4768/23.
Першочерговим питанням в даній справі є встановлення обставин можливості/неможливості виконання ТОВ своїх податкових зобов`язань у взаємозв`язку з доводами позивача про наявність форс-мажорних обставин.
Надаючи оцінку таким доводам позивача колегія суддів зазначає наступне.
Висновки
Так, Верховний Суд у постановах від 03.04.2025 у справі №320/27109/23, від 16.04.2024 у справі 440/2936/23 зазначив, що той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок, в тому числі й щодо своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, з 27.05.2022 повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом МФУ від 29.07.2022 №225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена ст.120-1 ПКУ, до цього платника податків не застосовується.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає неспроможними доводи позивача про те, що контролюючим органом не враховано форс-мажорні обставини, які призвели до неможливості своєчасної реєстрації ТОВ податкових накладних (влучання ракети в комплекс, де був розташований офіс підприємства та знаходилась вся документація), а також те, що такі обставини є загальновідомими та не потребують доказування, оскільки позивачем не доведено, що він звертався до органів податкової служби із заявою відповідно до положень Порядку №225 про неможливість виконання своїх податків обов`язків.
Таким чином, оскільки обставини прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов`язків в частині своєчасної реєстрації спірних податкових накладних відсутні, відповідно, позивач вважається таким, що мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, а підстави для повного звільнення ТОВ від відповідальності відсутні.
Стосовно встановлення обставин щодо правомірності/неправомірності винесеного ГУ ДПС повідомлення-рішення слід зазначити наступне.
Відповідно до акту перевірки вбачається порушення реєстрації 131 податкової накладної. Податкові накладні складені позивачем в період з 02.02.2022 по 09.06.2023, зареєстровані в ЄРПН в період з 20.10.2022 по 17.08.2023, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ.
Разом з тим, суд зауважує, що правильність здійсненого розрахунку розміру штрафних санкцій входить до предмета доказування у спорах цієї категорії, оскільки є наступним питанням після висновку про наявність з боку позивача податкового правопорушення, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Розміри штрафу за порушення платниками визначених п.201.10 ст.201 ПКУ граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ і в залежності від строку порушення реєстрації становлять від 10 відсотків до 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, окрім винятків, встановлених у вказаній статті.
Таким чином, положення п.201.10 ст.201 ПК України та п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи п.201.10 ст.201 та п.120-1.1 ст.120-1 мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Проте у зв`язку з прийняттям Закону України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (надалі Закон України №2876-IX), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX ПКУ був доповнений п.п.89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Аналіз наведених норм права свідчить, що п.п.89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ перебувають у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Пункт 90 передбачає відповідальність за окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у п.89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам п.201.10 ст.201 ПКУ.
Так, згідно з розрахунком штрафу до оскаржуваного повідомлення-рішення штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (рядки №№1-129, 131) контролюючим органом застосовано у фіксованому розмірі 2% (але не більше 1020 грн.), оскільки вказані податкові накладні підпадають під винятки, встановлені у п.120-1.1 ст.120 ПКУ (податкові накладні/розрахунки коригування, складені на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою).
Разом з тим, до податкової накладної №130 застосовано штраф у зменшеному розмірі, який передбачений п.90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ 5%, оскільки складення та реєстрація податкової накладної відбулась після набрання чинності Законом України №2876-ІХ, тобто після 08.02.2023.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем, на підставі п.120-1.1 ст.120-1 та п.90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, було обґрунтовано застосовано до ТОВ штрафні санкції за порушення вимог ст.201 ПКУ, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Суд спростовує доводи позивача про наявність підстав щодо незастосування до нього штрафних санкцій, з урахуванням абз.14 п.1 ст.120-1 ПКУ, оскільки спірні податкові накладні були зареєстровані до початку проведення перевірки.
Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень визначені ст.112 ПКУ, відповідно до п.1 якої особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 16.02.2022 у справі №380/527/20, від 07.03.2023 у справі №822/1718/17, від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 03.05.2023 у справі №280/1728/20, від 12.11.2024 у справі №160/20829/23, від 06.03.2024 у справі №280/2280/21, надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до п.120-1.1, 120-1.2 ст.120-1 ПКУ, вказував на те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки, відсутність вини як необхідної складової податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічні підходи застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій також було зазначено також у постанові від 01.01.2020 Великої Палати Верховного Суду у справі №804/4602/16.
Таким чином, суд не вбачає підстав щодо не застосування до ТОВ штрафних санкцій за порушення податкового зобов`язання, що полягало у своєчасній реєстрації податкових накладних, оскільки сам факт порушення реєстрації податкових накладних позивачем не заперечується, натомість головним аргументом вчинення таких дій підприємства є форс-мажорні обставини з посиланням на знищення офісу через ракетний обстріл, при цьому, як було встановлено судом першої інстанції та констатовано судом апеляційного суду, позивач, з урахуванням виникнення обставин непереборної сили, проігнорував вимоги пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (які надавали платнику можливість звільнити себе від відповідальності) та Порядку №225, та не вжив належних заходів, визначених законодавством для усіх платників податку на рівних умовах, щодо подання заяви до контролюючого органу про неможливість вчасно виконати свій податковий обов`язок.
За наведених обставин, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ТОВ та відмову в їх задоволенні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
