Законодавством України передбачено можливість переміщення військовослужбовця без його згоди на нове місце служби. Воно здійснюється виключно з підстав службової потреби або за станом здоров’я, коли існує необхідність змінити умови служби для збереження бойової спроможності або дотримання медичних показань. На цьому наголосила членкиня Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Кайда.
Правила і винятки
Правовою основою є ст.ст. 17, 65 Конституції, ст.ст. 1, 2, 3, 6 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», ст. 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону «Про оборону України», Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008. Зазначені нормативні акти встановлюють, що в особливий період пріоритет мають державний інтерес та обороноздатність, а не особиста воля військовослужбовця.
Звісно, таке переміщення має відбуватися з дотриманням прав людини, фіксацією службової потреби в документах, належним оформленням рішень і врахуванням медичних висновків у разі переведення за станом здоров’я. І незгода військовослужбовця в цьому випадку не є підставою для скасування переміщення.
Втім, за змістом п.12 згаданого Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, в тому числі переміщення по службі, оформляються письмовими наказами за особовим складом на підставі відповідних
документів, перелік та форму, яку встановлює Міноборони.
Право видачі наказів за особовим складом мають командири, начальники, керівники органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також керівники служб персоналу Міноборони та Генштабу ЗСУ.
П. 82 Положення визначає підстави призначення військовослужбовців на вищі, рівнозначні та нижні посади. Також призначення військовослужбовців на посади передбачається у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами військового часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) запровадження правового режиму військового стану.
За загальним правилом п.85 Положення, просування по службі військовослужбовців створюється за рейтинговим принципом та за умов перебування військовослужбовців у резерві або на конкурсній основі на посаді науково-педагогічних (наукових) працівників.
Водночас абз. 2 п. 257 Положення передбачає, що для докомплектування Збройних Сил в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених п.112.
Згідно з цим пунктом військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до інших у випадках, визначених у п. 82 Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовця, якому призначено подання у вигляді службового обмеження, він не може бути залишений на посаді, пов’язаній із керівництвом підлеглими особами.
Переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків, як:
- неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку ВЛК;
- неможливість членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якого його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
- потреба у перегляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його від дитинства батьків замість і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім’ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв’язку зі службовою необхідністю та за станом здоров’я на нове місце військової служби без його згоди.
Також існує (п. 116 Положення) двадцять випадків, коли допускається зарахування військовослужбовців у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади (для подальшого вирішення питань щодо їх службового використання). Це випадки від розформування військової частини і скорочення штатних посад - до перебування у відпустці по догляду за дитиною.
Практика оскарження
Нерідко військовослужбовці, які були переведені без згоди, оскаржують відповідні рішення у судовому порядку. При цьому вони вимагають визнання порушення прав або поновлення на попередньому місці служби.
Верховний Суд сформував однозначну правову позицію з цього приводу, яка полягає в тому, що в особливий період для докомплектування ЗСУ переміщення військовослужбовця здійснюється у зв’язку зі службовою потребою та за станом здоров’я на нове місце військової служби без його згоди (постанова від 16.04.2025 у справі № 160/2368/23).
Адже в умовах особливого періоду право військовослужбовця на місце проходження служби не є абсолютним і службова необхідність може переважати особисті інтереси. Водночас таке переміщення має бути належним чином оформлено та обґрунтовано службовими документами (наказами, висновками військово-лікарських комісій тощо).
У справі, що розглядається, суд врахував зміст п. 257 Положення, але звернув увагу, що військовослужбовець не обґрунтував жодної умови, передбаченої у п. 112, яка б виключала можливість його переведення без згоди. Одночасно ВС звернув увагу, що незазначення конкретного підпункту п. 82 Положення у спірному наказі не може бути самостійною підставою для його скасування.
У справі № 1640/3394/18 ВС відзначив (постанова від 26.06.2019), що саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім прямо передбачених законом. З огляду на міркування розумності та доцільності Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Суттєве (фундаментальне) порушення – це порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальності, взагалі не впливають на його дієвість.
Фактично ВС запровадив критерій виміру суттєвості порушення процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за цією умовою, що вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Схожі висновки ВС виклав у постановах від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 16.11.2023 у справі № 300/3110/20, від 21.12.2023 у справі № 440/2017/20, від 07.02.2025 у справі № 520/1298/23.
Між іншим, Європейський Суд з прав людини також виходить з того, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Враховуючи наведене, у разі виникнення службової потреби або медичних підстав у період дії особливого правового режиму переміщення військовослужбовця без його згоди є законним і не порушує його прав, якщо оформлене відповідно до чинного законодавства.
Верховний Суд підтверджує законність таких рішень, що має важливе значення для забезпечення єдності судової практики та ефективного функціонування оборонного сектору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
