П’ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив, що штраф у розмірі 227,2 тисячі гривень, накладений на підприємство за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, був законним. Про це повідомило Головне управління ДПС в Одеській області.
Суд залишив без змін попереднє рішення Одеського окружного адміністративного суду, який відмовив у задоволенні позову підприємства щодо скасування цього штрафу.
Позивач не заперечував, що станом на закінчення строку розрахунків здійснення поставки товару (4 контейнери) або повернення коштів у сумі 12,3 тис євро за договором не здійснено, проте вказував на існування форс-мажорних обставин, а саме введення в Україні воєнного стану.
Суть справи
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 15.03.2023, складено акт від 13.11.2024 та винесено оскаржене повідомлення-рішення.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами, далі - Закон № 2473-VIII), п. 14 прим. 2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами за зовнішньоекономічним контрактом в частині дотримання встановленого строку розрахунку, в результаті чого на суму заборгованості 12,3 тис євро згідно з повідомленням-рішенням нарахована пеня у сумі 227,2 тис гривень.
Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон № 2473-VIII визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.
За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) для операцій з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022, встановлені граничні строки розрахунків 180 календарних днів.
Частина 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Висновки
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 14.05.2025 у справі № 460/28139/23 наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.
Колегія суддів зазначає, що позивач не надав сертифікат ТПП України, який є документом встановленої форми, що засвідчує факт форс-мажорних обставин.
Посилання платника на ведення воєнного стану на території України та загострення ситуації, пов`язаної із збройною агресією РФ проти України колегія суддів оцінює критично оскільки лише введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не повернення контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за непоставлений товар в межах зовнішньоекономічного контракту.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанов від 23.07.2024 року у справі № 240/25642/22.
Більш того, позивач укладав договір у березні 2023 року, тобто у час дії воєнного стану та повинен був передбачити можливі негативні наслідки (неможливість постачання товару до порту м. Херсон) та визначити алгоритм змін умов поставки чи повернення коштів у разі неможливості контрагента виконати взяті на себе повноваження.
При цьому, наданий позивачем лист контрагента-нерезидента від 06.01.2023 має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону, так і не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
Позивачем не доведено, що введення воєнного стану могло об`єктивно вплинути на можливість повернення коштів контрагентом-нерезидентом у граничний строк, оскільки операція залежить виключно від волевиявлення контрагента, тому вплив зазначених позивачем обставин є сумнівним.
Так само не надано доказів звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
