Міжгірський районний суд Закарпатської області звільнив від кримінальної відповідальності військовослужбовця на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України — у зв’язку з наміром повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано, обвинуваченого звільнено з-під варти в залі суду.
Військовослужбовця було обвинувачено за частиною 5 статті 407 КК України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану.
За даними слідства, 14 квітня 2023 року, проходячи військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-помічника гранатометника, він без дозволу командування залишив місце служби в населеному пункті Шацьк Волинської області та перебував поза частиною до 24 жовтня 2024 року.
У судовому засіданні обвинувачений визнав вину та подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, посилаючись на намір повернутися до військової частини. До матеріалів справи було долучено письмову згоду командира військової частини на продовження ним військової служби.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи, що у період самовільного залишення військової частини чоловік вчиняв домашнє насильство і неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що чоловік раніше не притягувався до відповідальності за злочини, передбачені статтями 407 чи 408 КК України, а наказ командира від 14 лютого 2025 року не передбачав його звільнення з лав ЗСУ — лише припинення грошового і продовольчого забезпечення.
Таким чином, чоловік не втратив статус військовослужбовця. Командування військової частини надало письмову згоду на його повернення до служби, зокрема до резервної роти частини, що підлягає пріоритетному комплектуванню.
Суд зазначив, що стаття 401 частина 5 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили відповідне правопорушення та добровільно виявили намір повернутися до військової служби.
З урахуванням поданих доказів, визнання вини, щирого каяття та наявності письмової згоди командира, суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для застосування цієї норми.
Своє рішення суд обґрунтував пріоритетністю обов’язку громадян захищати Вітчизну у період війни, покликаючись на положення статті 65 Конституції України та практику Верховного Суду (постанова Касаційного кримінального суду від 31 липня 2025 року у справі №183/12595/23).
Міжгірський районний суд звільнив військовослужбовця від кримінальної відповідальності у зв’язку з його наміром повернутися до військової частини для подальшого проходження служби.
Ухвала суду наразі не набрала законної сили.
З повним текстом ухвали у справі №302/434/25 можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
