Якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Належними доказами для зупинення провадження у справі є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира тощо).
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі від 12 листопада 2025 року № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
Позивачка звернулася до суду з позовом до брата та його дружини про встановлення порядку користування квартирою. Під час розгляду справи відповідачка подала заяву про зупинення провадження у справі у зв’язку з мобілізацією відповідача до лав ЗСУ, на підтвердження чого надала копії повістки до ТЦК та СП і військового квитка. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви та розглянув справу по суті.
Під час розгляду справи апеляційним судом відповідач подав заяву, в якій, зокрема, наголосив, що підтримує апеляційну скаргу відповідачки повністю, та додав до неї копію довідки (форма № 5), виданої командиром військової частини. Апеляційний суд визнав цей доказ належним і зупинив провадження.
Натомість позивачка стверджувала, що довідка сама по собі не є безумовним підтвердженням перебування сторони у складі ЗСУ.
Розглянувши справу, Велика Палата ВС зазначила, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан».
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.
Окрім того, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов’язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі.
Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
У цій справі Велика Палата ВС врахувала, що у заяві, поданій до суду апеляційної інстанції, відповідач, зокрема, наголосив, що вимоги апеляційної скарги відповідачки підтримує повністю, а також додав копію довідки за формою № 5 про його фактичне перебування в лавах ЗСУ.
Отже, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об’єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, Велика Палата ВС погодилася з висновками апеляційного суду.
З постановою ВП ВС від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) можна буде ознайомитись у ЄДРСР.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
