Подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію – що треба знати

19:19, 16 жовтня 2024
На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими це субʼєктами нормотворення в електронній або в паперовій формі.
Подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію – що треба знати
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Київ роз’яснило питання подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів.

У відомств нагадали, що державна реєстрація нормативно-правового акта - це не просто бюрократична процедура. Кожен нормативно-правовий акт, перед тим як бути офіційно зареєстрованим, проходить ретельну перевірку на відповідність основним правовим документам країни та міжнародним договорам.

Зокрема:

 - Відповідність Конституції та законам України

 - Дотримання Конвенції про захист прав людини 1950 року та протоколам до неї

 - Перевірка на відповідність міжнародним договорам, які затвердила Верховна Рада

 - Аналіз згідно з європейськими стандартами (acquis communautaire)

- Антикорупційна експертиза, щоб уникнути правових колізій та зловживань

А ще враховується практика Європейського суду з прав людини, щоб кожен акт відповідав європейським правовим стандартам.

Якщо документ відповідає всім стандартам, акт отримує реєстраційний номер і потрапляє до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Цей процес — це гарантія того, що правові акти України відповідають найвищим стандартам правосуддя та захисту прав людини.

Відтак, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обовʼязків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обовʼязковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління субʼєкта нормотворення.

Ha державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими це субʼєктами нормотворення електронній (через системи електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або в паперовій формі в порядку, визначеному Мінʼюстом, що містять норми права, маютьнеперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Якщо нормативно-правовий акт подається суб’єктом нормотворення на  державну реєстрацію повторно після доопрацювання, а також якщо нормативно-правовий акт прийнято замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі зазначається про дату і номер листа органу юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для  доопрацювання або відмову в державній реєстрації. 

На державну реєстрацію не подаються акти:

- персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

- дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про 

затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

- оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

- якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

- спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

- рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), 

нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних 

спостережень, адміністративних даних та інші).

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Сьогодні день народження святкують
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду