У Комітеті з питань правоохоронної діяльності робоча група напрацювує редакцію у другому читанні законопроєкту 12439 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження».
Основним та найважливішим питанням роботи групи, зокрема, стало питання арешту майна, його строковості та скасування, визначення статусу та видів тимчасово вилученого правоохоронними органами майна під час обшуків та законодавчого врегулювання положень щодо арештованого майна або повернення у разі відсутності підстав для такого арешту.
Як вказують у Верховній Раді, необхідність врегулювання окреслених питань викликана тим, що на практиці, за ухвалою слідчого судді про проведення обшуку, яка містить виключно припущення щодо вилучення майна, яке лише можливо може мати значення для кримінального провадження, та за відсутності чіткої ідентифікації майна, коштів та речей, вилучається майно, яке фактично не має значення для кримінального провадження.
Необґрунтовано застосований статус до такого майна, як тимчасово вилученого майна, надає можливості правоохоронцям не звертатися до слідчого судді щодо розгляду питання про його арешт та обмежувати протягом тривалих строків досудового розслідування право володільців такого майна користуватись таким майном та, позбавляє можливості оскаржити його фактичне безпідставне вилучення та безпідставне неповернення.
Народні депутати виступили за збереження запропонованого ними підходу до встановлення строку дії ухвали про арешт майна протягом двох місяців.
Натомість, правоохоронці заявили на ризики запровадження строковості арешту майна, що можуть призвести до переобтяження судової системи або перешкоджати досудовому розслідуванню, дослідженню речових доказів судом або вирішення ним питань про винуватість особи та наявності підстав для конфіскації (спеціальної конфіскації) майна.
«Задля досягнення балансу та компромісу в такому складному питанні, учасники Робочої групи працюють над диференційованим підходом щодо накладення арешту на майно в залежності від його виду, уникнення проблем з накладення арешту на майно в іноземних юрисдикціях в межах здійснення заходів у межах міжнародного співробітництва та тривалості пред’явлення до виконання ухвал про арешт майна», - вказали у Раді.
Також, робоча група має намір обговорили й інші важливі питання законопроекту, зокрема:
- питання доказів, їх допустимості та недопустимості;
- процесуальний порядок визнання матеріального об’єкта речовим доказом та призначення відповідної експертизи;
- проблеми, що виникають при проведенні обшуків, оглядів, застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- оскарження ухвал слідчого судді та запроваження окремої ухвала слідчого судді, суду;
- право підозрюваного, його захисника, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, на подання клопотання про зміну підслідності до прокурора вищого рівня і таке інше.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 25 лютого ухвалила за основу законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження 12439.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
