Голова Рахункової палати Ольга Піщанська повідомила, що були затверджені результати аналізу річного звіту про виконання Закону України про Держбюджет-2024.
За її словами, були виявлені як позитивні тенденції, так і низка обставин, що потребують значної уваги Уряду та якнайшвидшого реагування.
Отже, позитивні тенденції:
- від приватизації до держбюджету надійшло загалом 9,9 млрд грн, здебільшого за рахунок продажу двох великих об’єктів: готелю «Україна» та АТ «АТ «ОГХК»;
- від міжнародних партнерів у 2024 році Україна отримала 1,7 трлн грн, що більше, ніж минулого року;
- міжнародні резерви України зросли до рекордних 43,8 млрд доларів США.
Далі - щодо ризиків:
- через відхилення фактичних макропоказників від прогнозних держава недоотримала 65,5 млрд грн доходів;
- боргове навантаження зросло: державний і гарантований державою борг наприкінці року сягнув 91 % ВВП;
- податковий борг зріс на 29 %;
- дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 294 млрд грн;
- з фонду ліквідації наслідків збройної агресії видатків проведено на 21,7 % менше плану, у підсумку маємо залишок у 7,6 млрд гривень.
«Ми надали Кабінету Міністрів низку рекомендацій задля усунення виявлених проблем та ризиків, зокрема — щодо скорочення заборгованості, та ухвалення нової стратегії управління державним боргом», - сказала вона.
НАДХОДЖЕННЯ
План доходів державного бюджету у 2024 році було перевиконано на 373 млрд грн (13,5 %). Порівняно з 2023 роком доходи державного бюджету зросли на 451 млрд грн (16,9 %):
– за рахунок економічних чинників – на 316 млрд грн;
– завдяки адміністративним чинникам – на 178 млрд гривень.
Аудиторами зафіксовано зростання заборгованості платників податків до державного бюджету на 29 %. Заборгованість платників податків продовжувала накопичуватися, зокрема, за умов скасування мораторію на проведення податкових перевірок.
Надходження від приватизації державного майна у 2,5 раза перевищили планові показники.
«9,9 млрд грн держава отримала від приватизації і це значною мірою завдяки продажу двох об’єктів великої приватизації: ДП «Готель «Україна» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Це перший випадок продажу великих підприємств з 2018 року. Щодо об’єктів малої приватизації ми також відзначили збільшення надходжень на 300 млн грн порівняно з 2023 роком», – зазначає Ольга Піщанська.
ВИДАТКИ
Видатки державного бюджету проведено в сумі 4,5 трлн грн, що на 2,8 % менше плану. Водночас це найвищий показник з 2020 року.
Порівняно з 2023 роком на 340 млрд грн (12,9 %) зросли видатки на заходи, пов’язані з безпекою й обороноздатністю держави, – до 2,1 трлн грн. насамперед для закупівлі товарів спеціального призначення. При цьому Урядом забезпечено дотримання вимог міжнародних партнерів щодо здійснення видатків на національну безпеку й оборону виключно з внутрішніх джерел.
«За 2024 рік дебіторська заборгованість за бюджетними програмами Міноборони зросла до 294 млрд гривень. Причини такої тенденції ми виявляємо під час аудитів, це – неналежне виконання умов договорів, зокрема щодо термінів постачання товарів оборонного призначення», – зазначає Ольга Піщанська.
Що стосується фонду ліквідації наслідків збройної агресії,у звітному періоді Уряд розподілив з нього 23,3 млрд грн (95 % його загального ресурсу). Використані кошти здебільшого на заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури та відновлення населених пунктів. При цьому видатків з цього фонду проведено на 6,3 млрд грн (21,7 %) менше плану, а залишок коштів фонду на кінець 2024 року становив 7,6 млрд гривень.
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився до кінця 2024 року на чверть – до 6 трлн 981 млрд грн і становив 91 % ВВП. При цьому, за оцінкою Рахункової палати, здійснені у серпні 2024 року правочини з державним і гарантованим державою боргом сприяли зменшенню боргу на 216 млрд гривень. Витрати державного бюджету на погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу були на 85 млрд грн (9,2 %) менше планових.
Водночас Голова Рахункової палати підкреслила, що для підвищення стабільності та ефективності управління у цій сфері необхідно ухвалити Стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки.
За результатами аналізу виконання державного бюджету за 2024 рік Рахункова палата надала КМУ рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Зокрема:
– розробити план реформування податкового законодавства щодо впровадження єдиного підходу до надання податкових пільг;
– доручити Мінфіну разом з ДПС розробити план заходів щодо зменшення податкової заборгованості суб'єктів господарювання перед державним бюджетом;
– доручити головним розпорядникам вжити заходів щодо зменшення і недопущення зростання простроченої дебіторської заборгованості тощо.
Зауважимо, майже половина наданих Кабінету Міністрів України у 2024 році рекомендацій за результатами аналізу виконання бюджету за різні періоди реалізовані повністю. Завдяки цьому, зокрема:
– НСЗУ щокварталу здійснює моніторинг виконання бюджетної програми щодо реалізації програми медичних гарантій, що сприяло покращенню стану виконання програми;
– Мінфін відновив оприлюднення звіту про виконання програми управління державним боргом, чим забезпечено відновлення дотримання принципу публічності та прозорості;
– Урядом внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект, що забезпечить відновлення у період дії воєнного стану подання респондентами статистичної та фінансової звітності, необхідної для виробництва якісної державної статистичної інформації тощо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
