Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці роз’яснило, чи можна не надавати дні пільгової відпустки особі з інвалідністю, що має роботу зі шкідливими умовами праці.
Зокрема, фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області відвідала підприємство, яке займається діяльністю ресторанів та надає послуги з мобільного харчування на Світловодщині.
Одна з працівниць, Світлана (ім’я змінене), звернулася з проханням роз’яснити законність дій її роботодавця. Жінка розповіла, що працює кухарем на підприємстві 5 років і має ІІІ групу інвалідності. За весь період роботи їй надавалися основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні та щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, згідно з умовами колективного договору, тривалістю 3 календарні дні. Керівник підприємства пояснив Світлані, що оскільки їй надається щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, то 2 дні пільгової відпустки як особі з інвалідністю ІІІ групи не надаються.
Інспектор проаналізувала ситуацію та дійшла висновку, що роботодавець помилився у визначенні тривалості та порядку надання щорічних відпусток. Вона пояснила керівнику підприємства та Світлані, що законодавство гарантує особам з інвалідністю I і II груп надання щорічної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (частина 7 статті 6 Закону України «Про відпустки»).
Конкретна тривалість додаткової відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. У Світлани додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, згідно з умовами колективного договору за результатами атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах, визначена тривалістю 3 календарні дні.
А от якщо в працівника, згідно з умовами колективного договору, є право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер праці, які передбачені статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про відпустки», то тоді щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником, тобто додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці або за особливий характер праці.
Прислухавшись до роз’яснень і порад інспектора, роботодавець визнав свою помилку. Тож Світлані за її заявою були надані недоотримані за 5 років дні щорічної основної відпустки, як особі з інвалідністю ІІІ групи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
